Вірш про коника та цвіркуна: Поетична мандрівка крізь чотири пори року

Коваленко Олена

Весна прийшла, і в лузі грає

Коник зелений, легкий, як мрія.

Цвіркун під звуки хороводу

В сонці танцює, співає в обводі.

У траві, де роса блищить,

Вони радіють, серцями б’ють.

Протягом дня, до заходу дня,

Мелодії звучать весняного гірлянда.

Микитенко Сергій

Літо спекотне, на полі шумно,

Коника чутно, він грає безумно.

Цвіркун, у тіні під гіллям,

Заливається, серце в мелодії залітає.

Тепло просить, світло вживається,

День за днем, мить підіймається.

Змагання в звуках, у радості грому,

Літо живе, мандруючи шумом.

Чернігівська Марія

Осінь прийшла, листя жовтіє,

Коник мовчить, задум ліг до ніє.

Цвіркун зник, у кутку природи,

Але мелодія все ще в нас живе.

У кожному відгомоні шурхоту,

Є спогад про літо, крики у росту.

Коли вечір пахне вогкістю жовтня,

Вони чекають, знову разом бути з нами.

Дорошенко Ігор

Зима настала, сніг покрив землю,

Коників можна лише у сні нерухомо.

Цвіркун сховався, в зиму пішов,

Проте у серці тепло його живе знову.

Незважаючи на холод,

Мрії про літо не зникнуть ніколи.

Взаємопогляди, зими світла влада,

У кожному сні весняна співає звідавши.

Громовий Анна

На світанку весна розквітає,

Коник сміється, зелень відчуває.

Цвіркун відгукується, немов в обіймах,

Танцює життя у ранкових надіях.

Згодом у літо, полудень зашумить,

Вони разом, любитимуть, скрізь зігріє.

Навіть у серпні, коли сонце палає,

Коник з цвіркуном під небом живе, грає.

Буренко Світлана

Осінній день, ніжно бурштиновий,

Коник вранішній, у осінні кольори.

Цвіркун тихенько, у тіні скромній,

Зберігає спогади, мов прощальний звук.

Час минає, і холод нас настільки,

Слухаючи пам’ять, теплі обереги.

Вниз по готуючи, заглядаючи в лункі,

Обидва в тиші залишаються завжди.

Лук’яненко Володимир

Зима в вікні, снігові пачки,

Коник мріє про літа неспокійні.

Цвіркун в тиші, в самотності ночі,

Зберіг цю пісню, відкидку, спокій на плечі.

На вікні дме холодний вітерець,

Та в серці тепло снігу принесе.

Коли весна знову відкриє простори,

Заграють коники і цвіркуни, у колір.

Жукова Катерина

Весняний радісний світ,

Коник в траві, у променях зліт.

Цвіркун з поясом щасливих струн,

Весна відроджує, бринить не один.

Літо палає, у гарячих обіймах,

Дні наповнені, хоча в них зникли сни.

Разом співають, обіцяють ритму,

На крилах любові, они танцюють в бігу.

Дзюба Тарас

Осінь компенсує теплом,

Коники мовчать у ринг-лісах,

Цвіркун у торішніх спогадах,

Тільки старі мелодії і печалі спокійному.

З приходом снігу на душу легкі,

Тиша звуків, як літо десь далі.

Чуєш відгомон, чуєш наш спогад,

Спишуться коники у зимовій стороні.

Степаненко Надія

Зима покриває світ невидимою,

Коник спокійно мріє про літню.

Цвіркун співає в темряві спогад,

У серцях наших мелодій, що завжди у нагод.

Коли весна знову заграє,

Коники заспівають, і в грудях почне,

В будь-яку пору, в ритмі серця,

Розцвітає школа, нас разом великам гиря.