Вірші про Київ для дітей: Столична краса й легенди у простих римах
Ткаченко Марія
Київ, місто солов’їв,
На дніпровських водах спить,
Слухає з нічної тиші,
Як легенда в серці б’ється.
Золоті куполи вгорі,
Невагомі, як сни,
А поруч, в густих деревах,
Давнє echo з мрій весни.
Петров Олександр
В Києві радісний день,
Глянь, на гірку плине метіль,
Київське сонце, сміх малят,
Долинає до сердець, наче пісень.
Завтра знову в річці плеск,
Легенда шепоче мені:
"Гуляй, дружи, по мостах,
Тут хлопці, тут дівчата, не згасли!"
Гринько Оля
Київ серед барвистих весен,
Де мрії збирає в одну,
Стара Лавра, їх спомин,
Що веде в далеку давнину.
На Андріївському спуску,
Смех дітей й історій спів,
Кожен камінь тут з нами,
Кожен згадує своїх героїв.
Ковальчук Сергій
На Хрещатику гомінкий світ,
Щасливі обличчя, добрий гість,
Молодь танцює добре,
Київ живе, як сонце в пишній млі.
Вечір спуститься тихо встиг,
Зоря засяє над столом,
Легенди шепочуть про нас,
Про мрії, що рясно цвітуть!
Сидоренко Катерина
Місто мрій, місто краси,
Серед квітів, сонця, води,
Тут ходять вулиці з давнини,
І серце пісню співає, як з неба звуки.
Золота церква, річка низом,
Легенди вітром кружляють,
Діти в парку грають ліпше,
Київ, ти завжди наш друг!
Лук’яненко Ігор
Київ — це чарівний сад,
Де кожен день дива творить,
Синє небо, золотий метал,
Сміх малят, радість на вулицях грає!
Гора, що високо стоїть,
Старі легенди шепоче,
Ми разом мандруємо сном,
Київ, надіяйсь, донеси нас!
Федоренко Анна
Співає над Дніпром весна,
Гнізда ластівка в’ється,
Київ — це казка без краю,
Де легенди пливуть, не зникають.
Серед дітей — радісний сміх,
У столиці — щастя нехай,
Старий Михайлівський храм,
Охоплює нас своїми крилами!
Тимошенко Василь
Зранку Київ в кольорах,
Сонце за річкою блищить,
Кожен куточок, кожен сад,
Спогади про нас розкажуть.
Вечірня прогулянка — це свято,
Загадкові старі стіни,
Легенди, що в серці живуть,
Київ, ти — наша дійсність, наш спокій.
Боярський Дмитро
На парку з дітками гра,
Київ весь в квітах весняних,
Геніальна прогулянка — в кайданах,
Легенди мандрують в надхненнях.
Замкові стіни знову співають,
Старий Костянтин багато розкаже,
Київ, ти, як мудра книга,
Готовий відкрити нові сторінки.
Гребенюк Тетяна
Київ живе, завжди в коліс,
Кожен камінь важливий, всi мости,
На березі, де мати-трави,
Серед дітей — писати казки.
Легенди в обіймах пливуть,
У тиші стариць, музику чуви,
Київська мила столиця,
Ти співаєш для нас — твоя слава!