Вірші про землю для дітей: Природна краса й дбайливе ставлення
Шевченко Тарас
Весна прийшла, зібрала знову,
Природа вбралась у квіти ясні.
Пташки співають, у небі – словом,
Сонце всміхається, світ цей, а не сні.
Давайте ж любити, берегти,
Землю, що дарує усім нам життя.
Нехай навкруги лунає свято,
Природа ж на нас завжди чека.
Франко Іван
В зеленій траві, де квіти цвітуть,
Чути, як вітер вітамінить простір.
Земля — це дім, і її ми несуть,
Дбайливі серця — вірний компас хостіл.
Будемо разом, рідню охоронять,
Кожна рослинка — це дотик до неба.
З Землею в дружбі стежками гуляють,
Дбайливі діти — встигнемо все!
Левицький Станіслав
Ось сад весняний, де яблуні в цвіту,
Земля в обіймах, у ніжних квітках.
Забудь про тривоги, зелений луг твій,
Природа у красі — немає в ній сліз.
Давайте ж, друзі, разом ходити,
Вчитися, як берегти цю красу.
Земля — наш поправник, наш кращий ковчег,
Від серця до серця, за нею в бій!
Осьмак Наталя
Трава розцвітає, а пташка співа,
Вода чиста, як взірець в небесах.
Земля, мов мати, дає нам тепло,
Промінням сонця обіймає всіх нас.
Дайте ж їй вірність, любов щодня,
Вірно слідкуйте ми за природою.
Кожна рослина — це частина сім’ї,
Земля — наш дім, і всі ми в троні!
Костенко Ліна
В річці співає роса на траві,
Дерева шинкують, як страх над водою.
Земля співає — її вірна мати,
У мирі й любові, ніколи не в гоні.
Не будемо зломити це серце,
Збережемо радість в сіром динаміці.
Природа заграє, закличе до гри,
Від нас залежить, з якої сторони!
Забашта Тетяна
У лісі шепоче ялиця стара,
Горіхи дарує, вітри над луками.
Земля — це дитинство, радість і мрія,
Майбутнє живе в кожному зерні!
Давайте ж зберегти цю красу,
Пам’ятаймо про все, що нам дала,
Усмішка природи, щира і тепла,
Хай серце заб’ється в стрункому гаку!
Маланюк Євген
Ось рання весна, розквітає земля,
Тепло відправляє в детству усіх.
На дотик до серця лунає вона,
І пташки співають про радість і сміх.
Збережемо разом цю радість у лісі,
Стежим за природою, ніжно, як в том.
Давайте ж рука в руці, а не в тиску,
У зануренні в щастя й в добрих промінь!
Гончар Олесь
Сонце розходиться, мороз спада —
Земля пробуджується, життя розцвіта.
В лоні природнім, у ніжних обіймах,
Почуємо щастя, у серцях навсегда.
Збережемо планету, будемо вартові,
Робити все з любов’ю, несвідомо жити.
Поглянь на квіти, знай, як вони цвітуть —
Дай їм обійм серед наших рук тугих!
Тичина Павло
На лузі квіти, а на небі зірки,
Земля розкриває свою красу.
Слухай, як шепоче вітрець у колоски,
І вчись берегти यह чудову весну.
Діти, слухайте серцем голос природ,
Збережіть її барви, дайте добру.
Ви — майбутнє, у вас у руках —
Земля і краса, що в серці живе!