Володимир Сосюра – Вірші про кохання: Романтична спадщина української поезії
Коваленко Олена
В серці зберіг любов, як таємницю,
що зірки над нами веде в далину,
в кожному слові твойого ім’я,
розквітає весна на моєму чоло.
Як тихі вечори солов’ї співають,
так ніжно, несучи обійми твої,
в обіймах кохання, мов в ріках весняних,
пульсує земля, що повна мрій.
Петренко Василь
Твої очі — річки, що мило течуть,
у дотиках ніжних, мов хвилі співають,
злітають у небо, як гнізда птахів,
де кохання живе, де мрії не гаснуть.
Я вірю у час, де нема розлуки,
в тих думках, що ступають до тебе,
кохання — це вірші, що в серці звучать,
мов радість весняна, що завжди при тобі.
Іваненко Марія
Квітка в лузі, та що цвіте для тебе,
кольори перемішані, висоти неба,
мить в своїй красі, що зриває з тіл,
сіла на край образу твоїх слів.
Хай бурі приходять, хай грози бушують,
у нашій любові немає страждань,
звуки лункої саги здавен,
зігрівають дух, як від серця палання.
Мельник Степан
Ти — музика, що тече в моїх віршах,
у звуках твоїх слів я знаходжу дотик,
у кожному римі — безмежна глибина,
серце й небо зливаються на дотик.
Ніжність — це подих, що летить в коханні,
у морі бажань, де ми разом пливемо,
час спливає повільно, мов хвиля на березі,
я відчуваю, любов, що ніколи не помре.
Грищенко Тетяна
На пагорбі з тобою ми зупиняємось,
у небі мрії наші, які нам належать,
твої руки, немов літо, що віє з полів,
у кожному дотику — шалений мій бій.
Лиш небо хороше і спокійне довкола,
ти — мій вогник у темряві, мій друг,
у витонченні щастя, за тобою я йду,
у всесвіті кохання тільки ми, тільки ти.
Литвиненко Олександр
У тихому вітрі чую шепіт твій,
наче пісня журавлів, що летять у зиму,
у дні, що минають, я хочу кохати,
відчувати серце, бути поруч з тобою.
З кроку на крок, в любові безкрайній,
аромат весняний, що тягне до нього.
твої очі — океан, що пливе безмежно,
а я в тій глибині знайду своє місце.
Степаненко Владислав
Зірки гаснуть, але в дещиці мрій
світить тільки твоя любовна іскра,
в обіймах ночі, що ніжно пливуть,
наші серця — це безкрайні простори.
Ти — роман, що пишу чимраз дужче,
у ритмі щасливих тонких мелодій,
вірші про тебе, них безмежно,
як вітер, що грає на струнах душі.
Дьяків Марія
У залі веселки, де щастя співає,
стою перед тобою, мов перед весною,
зірки запалюю у твоїх очах,
у кожній хвилині ти — мій королева.
Потік кохання, що серце зігріває,
у походах романтичних лише твої сліди,
ніжно доторкаючись до мрій чудових,
дизель кохання біжить — ніколи не згасне.
Назаренко Ігор
На сходах до серця вітри знайдуться,
шепочуть про щастя, про ніжність простору.
Ти — та єдина, що зупинила час,
кольорові дні у душі моїй змішались.
Ми будемо разом, незважаючи на світ,
планета кохання обертається для нас,
в кожному наших зітхань безліч таємниць,
я побачу тебе в вічному теплі, в кожному злеті.
