«У моїй практиці це найбільша перфорація»: у Запорізькій ОКЛ прооперували пацієнта, якому відмовили 11 клінік (відео)

Іноді людина настільки довго живе з проблемою, що поступово перестає вірити у можливість її вирішити. Саме так сталося в Запоріжжі з 51-річним Юрієм. Дев’ять років він шукав лікаря, який погодиться його прооперувати. Звертався до 11 клінік, консультувався з фахівцями за кордоном, але щоразу чув одне: випадок надто складний…

А почалося все у 2016 році зі звичайної спортивної травми. Під час гри м’яч влучив Юрію в ніс, після чого носове дихання погіршилося. Чоловік звернувся по допомогу до однієї з лікарень міста, де йому зробили септопластику — операцію з виправлення носової перегородки. Однак замість очікуваного полегшення згодом виникло ускладнення — перфорація носової перегородки, тобто наскрізний отвір у ній. Звичайні речі стали для чоловіка проблемою, а життя поступово перетворилося на постійну боротьбу з дискомфортом.

Читайте також: У Запоріжжі російські дрони двічі атакували «Епіцентр»: будівля охоплена вогнем (фото, відео)

«Сухість у носі, кірки, постійно потрібно було щось промивати, весь час чистити… А ще я не розрізняв запахів. Уже почав звикати до того, що мені ніхто не допоможе. Багато років я шукав хірурга, який мене прооперує. Їздив до лікарів з Ізраїлю, Німеччини, Києва. Приїжджав на консультації онлайн та особисто. Але щоразу чув відмову: казали, що це дуже важкий випадок. “Ми не в змозі таке закрити”. І я вже почав звикати до того, що мені ніхто не допоможе…» — розповідає Юрій.

Зрештою допомогла випадковість. Під час візиту до стоматолога лікарка звернула увагу на проблеми Юрія з диханням і порадила звернутися до відділення мікрохірургії ЛОР-органів Запорізької обласної клінічної лікарні.

Юрій зізнається: після стількох відмов поставився до цієї рекомендації скептично. Але у ЗОКЛ його випадок вирішили детально обстежити та розглянути можливість хірургічного лікування.

«Ми пішли на цей ризик усією нашою командою. Пластика перфорації носової перегородки — це завжди непроста хірургія. Але в цьому випадку перфорація була дуже великою — майже 4,5 сантиметра. Для її закриття необхідно сформувати великий клапоть і перемістити його. А чим більший клапоть, тим вищий ризик, що він не приживеться через недостатнє кровопостачання», — пояснює завідувач відділення Олексій Тилля.

Втім, на цьому лікування не завершилося. Майже п’ять місяців лікарі контролювали процес загоєння, проводили санацію та промивання носа, стежили за станом сформованих клаптів і застосовували медикаментозну терапію. Коли на одній із ділянок виявили атрофію слизової, команда лікарів вирішила провести повторне хірургічне втручання.

«Ми укріпили цю зону, використавши аутотрансплантат із хряща вушної раковини самого пацієнта. Щоб збільшити опору перегородки, взяли хрящ, накрили його охрястям і слизовою — таким чином сформували багатошаровий матрикс носової перегородки. У моїй практиці це найбільша перфорація, яку я закривав. Зараз перегородка ціла, слизова з обох боків виглядає нормально, а носове дихання відновлене», — додає Олексій Тилля.

Сьогодні Юрій поступово повертається до звичного життя. Він знову може нормально дихати, займатися спортом, плавати, їздити на велосипеді. А ще повернувся нюх — тепер він може розрізняти запахи, які роками були для нього практично однаковими.

«Я знову повноцінна людина з нормальним диханням і можу ні в чому себе не обмежувати. Раніше міг зайти до магазину парфумерії, мені давали десятки одеколонів, а для мене вони були практично однаковими. Тепер усе зовсім інакше. Зробили те, на що я вже перестав сподіватися. Дякую!» — говорить Юрій.