У Запоріжжі чоловік з помсти вбив свою дружину, а потім застрелився сам – вбивство готував 15 років

Так, 21 січня 2024 року в Запоріжжі чоловік застрелив жінку, а потім, побачивши вбрання поліції, застрелився сам. Коли слідчі почали розбиратися в мотивах злочину, їм довелося заглибитися в історію, яка розпочалася ще 1998 року в одній із центральних областей України.

Про це повідомило РБК-Україна.

Чоловік був одружений. Його дружина обіймала посаду голови обласної медико-соціальної експертної комісії, де на той період на посаді головного лікаря медичного центру працювала Олена М.
У тому ж році головного лікаря Олену М. та медсестру Світлану Р. затримують за статтями про мошенництво – якби вони підробляли підписи для того, щоб один із пацієнтів отримав групу інвалідності. Свідком у справі виступала Олена М. у суді вона стверджувала, що Олена підробила підписи та просила її взяти провину на собі. За це вона пропонувала жінці гроші, та відмовилася. На всіх судах, де розглядалася її справа, був присутній убивця.

2000 року обласний суд виправдав Олену, а медсестру Світлану засудили з випробувальним терміном. Але Олена, незважаючи на виправдувальний вирок, вирішила помститися Ірині. Вона підійшла до будинку Ірини та Владислава і кинула в нього пляшки із запальною сумішшю. Ірина та Владислав вижили. З того часу чоловік вирішив помститися Олені.

Наприкінці вересня 2000 року він замовив її вбивство. Але тим, кого він найняв, не вдалося вчинити вбивство – вони були напідпитку і вибуховий пристрій здетонував раніше, ніж Олена вийшла з дому. Вони не лише не змогли вбити жінку, а й постраждали самі.
Правоохоронці затримали їх, і Владислава як замовника. Чоловік свою провину не признав. 2002 року його засудили до 10 років в’язниці, його спільники отримали по 8 років.

Владислава звільнили у 2008 році. З цього часу він виношував план помсти, але здійснити його зважився через 15 років. З літа 2023 року він регулярно приїжджав до Запоріжжя та брав в оренду одну й ту саму кімнату в гуртожитку. У вересні 2023 року Владислав обдзвонив усі медичні заклади Запоріжжя та дізнався, що Світлана працює в одному з них. Коли він вирахував лікарню, то став чекати її біля роботи та відстежив графік своєї майбутньої жертви.

21 січня Владислав приїхав до району лікарні на таксі, сказавши водієві, що йому треба щось передати, та попросивши його почекати за рогом. Через якусь годину чоловік повернувся до машини, і таксист відвіз його до скверу, де він, сівши на лаву, почав чекати на свою жертву. Для конспірації Владислав одягнув військову форму.

Близько 9-ї ранку Світлана вийшла з автобуса і пішла через сквер біля свого будинку. Владислав пішов за нею. Біля сквері чоловік наздогнав жертву та вистрілив у неї – спочатку у спину, а потім контрольним у голову. Після вбивства він забрав у неї телефон і сів на лаву неподалік. За кілька хвилин на місце події прибули працівники поліції. Коли Владислав їх побачивши, він вистрілив собі на думку.

Коли слідчі почали розбиратися в подробицях справи, вони з’ясували, що жертва усю життя жила в Запоріжжі, ніколи не приїжджала до міста, в якому беруть початок події минулих років, і тим більше ніколи не була однією з дійових осіб тієї багаторічної драми, яка розгорталася у Владислава та його оточення.

Чоловік, 15 років плануючи помсту, шукавши жінку, чиї прізвище та ініціали повністю збігаються з медсестрою, яка колись давала проти нього свідчення. І, орієнтуючись тільки на цей факт, він знайшов, вистеживши і вбивши зовсім іншого чоловіка. Та Світлана, яку він шукав, ще 2002 року вийшла заміж та взяла прізвище свого чоловіка. Плануючи вбивство, Владислав не врахував жодної з можливих ймовірностей. Швидше за все, він навіть не пам’ятав її зовнішності, тому уперто стежив за іншим чоловіком.

Нагадаємо, що в Запорізькій області суд присудив 8 років позбавлення волі чоловікові, який за оккупантів очолив земельне управління.