Дитячі вірші про Голодомор: Обережна розповідь про складну історію
Коваленко Олена
У полі жовті колоски,
Співає пісню ластівка,
А в дома хату сплітали,
Родина разом мріяла.
Згадали радісні часи,
Коли сміх лунав по весні,
Але тінь минулого,
Сховалася у снопах.
Ткаченко Іван
Лише на свято коровай,
Ми вшановуємо, знаєм,
Скільки в серці в нас печаль,
І скільки рук не стало з нами.
Бабусині розкази,
Про поле, де хліб і роси,
Де радість в очах дитини,
А сльози — в пам’яті новій.
Бондаренко Марія
Літня ніч, зірки горять,
Шепоче вітер — "Не забудь!"
Про те, як у нас був голод,
Як мрії наші ввістряні.
У кутку мовчазно сидить
Старий той жорен, самотній,
І розказує про обійстя,
Де зросла в нас надія.
Мельник Сергій
Ми, як пташки, в небі вільні,
Але щось важке, мов тінь,
Нас вчить пам’ятати з серцем
Про ті дні, про ту загибель.
Сміх дітей — це світло в хаті,
Але правда — що у цім?
І розмова з душею —
Нехай не буде втраченим.
Степаненко Ганна
Серед ланів, де хліб зростав,
Діти мріяли про свято,
Але голод ті пісні
Забрав, залишив печаль.
Мамо, розкажи про радість,
Про бабусині пиріжки,
Щоб ми пам’ятали силу,
Що зберігає простота.
Петрова Анна
Тихо мрачно за вікном,
Пам’ять б’є у серце знову.
Але ми знаємо з юних літ,
Що є любов і світло, й здоров’я.
Не будемо забувати,
Мову наших предків, мову,
І слова несуть над нами
Вітри вільного народу.
Куликов Дмитро
В саду, де цвіли вишні,
Діти грали в тінь безвісти,
Але тінь була глибша,
Вона трималась на землі.
З маленьким серцем ми прийшли
До тих, хто вже не з нами,
Відчули — пам’ять без меж,
І знову зросли у снах.
Сидоренко Світлана
Ми малювали сонце у небі,
Рада мила в нашій грі,
Але батьки шептали тихо:
"Пам’ятай, люба дитино".
Слово "г hunger" — мов глухий,
Забутий вічній ненависті,
Але в серці розквітне луг,
Де весна шепоче про пісні.
Яремчук Олег
С Неба падають зірки,
А внизу чекають уми,
Але ми, як ті вогники,
Пам’ятатимемо прірви.
Кожен колос — це драма,
Це життя, знане нам:
Голод, щоб лишив спогад,
У пам’яті, з серця, на хліб.
Гринько Наталя
Коли ночі темні, дитино,
Тримайся в мріях на успіх,
Не забудь, як у нас виявилось,
Серце б’ється у сонцях.
Де мрії можуть буреломом
Розрости знов, хоча віднедавна,
Тут, в пам’яті, не зникне
Слово "життя", завжди з нами.