родинне тепло та місце сили

Коваленко Тарас

У куточку дому, де серце стукає,

Живе родинне тепло, що душу зігріває.

Зі сміхом діти грають, у світлі вогню,

Тут пам’яті миті — мов зірок мільйони.

Світло з вікон ллється, коли вечір настає,

Батьки розповідають, ласкаво бесіду ведуть.

Усі тримаємось разом, як коріння в землі,

У цьому місці сили — де радість завжди.

Левченко Марія

Родинне тепло — то в обіймах весняних,

Де пісні лунають, мов пташиним співаєм.

Вигорну я мрії в куточок натхнення,

Де родина єдина, як світло для нас.

Місце сили в душі, де любов не згасне,

У кожному погляді, у тиші вечірній.

Ми разом, як зорі, у небі безкрайнім,

Родинне тепло — це вічна гармонія.

Варениченко Олег

У серці нашого дому могуче жарко,

Родинне тепло, що клик з глибин віків.

Місце сили знайомим утворюють дотик,

Де батьки співають колискові для снів.

Разом за столом тихо ведемо розмови,

Справжні вчинки, обійми — нарізно з лихом,

І кожен дотик — як нитка, що снує,

Наша родина — то світ, де панує любов.

Петрова Яна

Ах, як вогонь лунає в нашій хаті,

Родинне тепло — вартовий нашої долі.

Часом, як мирно тече ріка в святих садах,

Відчуваємо силу мрій у сльозах.

Місце сили в спогадах, в серцях назавжди,

Де дружба і любов — наші найкращі друзі.

Тепло рідних рук обіймає нас,

В усьому світі немає кращого часу.

Грищенко Степан

Засвітимо знову вогонь на столі,

Родинне тепло, як весняний цвіт,

У серцях зазвучало щастя в імлі,

Де батьки ведуть у підмогу життя.

У місці сили — що ми звемо дім,

Кожна стіна зберігає секрети зрослих.

Грім дощів не зможе його зламати,

Бо родинне тепло — це справжня родина.

Іваненко Алла

Коли збирання нас спільно в обіймах,

Родинне тепло — немов серця пісні.

У краплях дощу, що м’яко стукають,

Відчуваємо справжнє, вічне єднання.

У місці сили, де духи воєн,

Ми святкуємо ніжність, спокій дня.

Сонце заходить, а ми разом тут,

Родинне тепло — наш безсмертний путь.