сила духу та самопожертва
Козак Олександр
У темряві ночі, не згаснуть зорі,
Світло надії в серцях наших гріє,
Сили духу — як вітер в просторах,
Сумніви мимо, тепло нас з’єднує.
Відвага у битвах, як в синьому небі,
Серця вогник палає, не згасне ніколи,
Бо самопожертва — це дім нам на землі,
Вона в нас живе, як над водами волі.
Левченко Катерина
Серед бурі та злами тривог,
Я відчуваю, як росте мій дух,
Потужні коріння вбирають всю біль,
Виходжу з темряви, мов з глибоких сліз.
Самопожертва — село бездушне,
Та в серці моєму палає сміливість,
Я заради інших готова страждати,
Відчути той крик: "Не падай, не зрадь!".
Громадяненко Петро
Коли святі огні підіймаються вгору,
І душі сплітаються в кругах вітру,
Сила духу – привід часів наших,
Вона в нас живе, без жодного страху.
Коли віддаєш — це найбільший дар,
Серце твоє не знає, що таке і страх,
Сила самопожертви – зв’язок, не розірвати,
В кожному кроці — наші серця заб’ють.
Марченко Юлія
В ріці часів, де змітає байдужість,
Сила духу палає, немов вогняна звістка.
Я віддаю все, хто в потребі й згорів,
Своїм тихим шепотом кожному з них.
Самопожертва — світло у пітьмі,
Вона веде нас у безмежність землі.
Коли хтось потребує — я з нею,
Разом ми сильніші, без тебе — пекло.
Коваленко Сергій
Де кричить небо про щастя загублене,
Там черпаєм силу з глибини безодні,
Коли душа тягнеться в небо з печалі,
Самопожертва — її найкращі крила.
Ми, ніби зорі, ростемо в змаганнях,
Сила духу підтримує в стараннях.
За інших болі, нічого не шкодую,
В серці тримаю цей вогонь, цю мрію.
Бондаренко Ірина
На краю світу, де мрії забуті,
Сила духу свіча, що ніч не лукавит.
Вона веде в бій, не зважаючи на рани,
В самопожертві живуть дії й стани.
Я для родини, для друзів, за всіх,
Кожна капля поту — вільний, сильний міг.
Коли небо плаче, я стану вартовим,
Бо в серці моєму — чіткий і ясний шлях.