Вірші про кохання до сліз: Пристрасна лірика
Шевченко Тарас
Кричить душа, мов пташка в неволі,
Твоя любов — такий невидимий сплав,
У серці вибухи — мов уночі гроза,
Ти моя радість, ти мій звабливий жаль.
Сльози в очах, як роса на траві,
Лише втішаєш, але десь такий біль,
Пристрасна думка про тебе завжди,
Вічний вогонь, який горить в душі.
Лисенко Олександр
Твої очі — глибокі, як нічна безодня,
В них минає час, і царює сльоза,
Пригадую сміх, аромат твого тіла,
Та чому ж, кохана, в серці одна сльоза?
Прості слова, мов вітри у полі,
Не вміють передати все, що в мені,
Пристрасть палає, але тінь невтомна,
Кохання є, та й мрія йде в тиші.
Франко Іван
В палаючих грудях знову розгоряється,
Коли до тебе знову крокую,
Твоя безмежна краса таємнича,
Шепоче, але поранення не зникає.
Сльози, що спливають в момент воскресіння,
Їх не зупинити в натхненні,
Закоханий біль — це щастя прокляте,
Але в ньому, повір, краса більша!
Забужко Оксана
Коли шепочеш вітром вечір,
Я відчуваю, як у серці щось тлеє,
Твоя присутність — полум’я, не вітер,
Та чому ж все так тяжко в душі моїй?
Поцілунок, як дощ на запеченому асфальті,
Змиває з мене всі сумніви,
Але сльози мовчать, палають в грозі,
Кохання — це вічний шлях непереможний.
Коцюбинський Михайло
В широких полях, де вітер грає,
Я буду шукати твої сліди,
Простий роман, такий найбільший,
Чи може зникнути, та закоханий крик.
Сліди серця нас ведуть у незнайомість,
Далі — в безодню, де гучно зоріють,
Але любов наша міцна, немов скеля,
Навіть сльози — то невимовна краса неба.
Винниченко Володимир
Ти знаєш, я жив лише для тебе,
Для кожної миті, коли ти тут є,
Але сльози, нагадують про служіння,
Про важкі дні навколо нас обох.
Кожен день, як вогонь без вдиху,
Що згасав, а знову бралося в силу,
І я, мій любий, до сліз в серці,
Лише надія підтримує в цій тиші.
Багряний Лесь
Розгортаються спогади, немов весняні квіти,
Кожен момент про тебе — як страта,
І з серця виринає глибокий лік,
Страждання мого кохання заповняє екрани.
Сльози не викрадуть нічого з душі,
А якраз навпаки — все, що є, оберну.
Пристрасть палаюча, що не знає кордонів,
Залишаюсь я з тобою, хоч роздаюсь у сльозах.
Крижанівський Петро
Коли зійде місяць на тобі,
Твої очі стануть тими зірками,
Приховані сліди від печалей,
Твоя усмішка — найсвітліша з усіх.
В очах твоїх море бризкає вірою,
Там вірю, що кохання завжди живе,
Пристрасна лірична хвиля не знає глибин,
Твоя любов — це сльози, які течуть без риб.
Гребінка Євген
Кохання — це право бути щасливими,
Та сльози підіймаються, як ріки,
Ми плануємо сонця, як важкі години,
Коли немає тебе, я не знаю, що робити.
Скажи мені, люба, чому все так важко?
Коли очі твої знаходять мій погляд,
Пристрасть сягає низького дна,
Але я живу для тебе — сльози, захоплені мною.
Довженко Олександр
Мені твоє серце — як печаль на стежці,
Воно так болісно, як весняний сніг,
Пристрасть не знає безодень чи стежок,
І кохання біль — це дорогоцінний крик.
Сльози, безперервні як дощ у полі,
Вони не стирають минуле i тишу.
Моя душа радіє і рветься з любов’ю,
Кохання — це і сльози для тебе, моя втіхо.
