Вірші про кохання зарубіжних поетів: Шедеври світової лірики

Шевченко Тарас

У серці шепіт – лагідна мелодія,

Як вітер грає з місячним світлом.

Любов – це пісня, сповнена печаллю,

Вона надихає, ніколи не зникне.

Кохання, як ріка, веде в безвість,

Там, де зірки сплітаються в обіймах.

Там, де слова, що мовчать, заблукали,

Та в душі мандрують вічно, без краю.

Франко Іван

Любов, мов вістря стріли, болюча,

Вона палає, не згасне в вітрах.

В її глибині безодня захоплень,

Що підіймає до зірок в думках.

Шепіт вуст, що сплітаються у танці,

Мелодії щастя, спільна мрія,

Витончена драма у тиші ночі,

Кохання – солодка доля і брання.

Альоша Олена

В обіймах зірок, що високо палають,

Там, де розквітають уста квітки.

Кохання просте, як дихання,

Танець в сказі, що в мріях гомонить.

Але чи варті ці попередні стежки,

Коли серце лунає у ритмі весни?

Знаю – у кожній ноті, в кожному тоні

Кохання живе, іде чітко й вільно.

Гончар Олександр

Сплутані погляди у світі таємнім,

Де кожна крапля – ніжна сльоза кохання.

Вона візьме з собою у вічність поклик,

Залишить слід у серці – такий благословенний.

Ти, моя муза, в кольорах вітру,

Ти, мій поет, у снах безкінечних.

Кожне твоє слово – як фраза з вірша,

Унесене в час, у творчості вічній.

Лис Володимир

Згадаю той вечір – теплий, безжурний,

Тепер лише спогад, та світе палітра.

Коли ти, мов сонце, з’явився у суті,

Розпустив любови запах, як квітка.

Слова розцвітають у серці і в панцирі,

Кожна з них, немов курина у пері.

Я вірю у те, що вічно, як море,

Кохання – це шлях, що веде до безмежжя.

Терещенко Соломія

Там, де мрії живуть у небесах,

Там, де сльози і сміх сплутались в танці,

Я знайду любов над струмками пісень,

І знову лунатиме серця у канті.

Мій світ запашний, мов літній радісне,

Вертання до тебе – у вірші зляг.

Бо кожна миттєвість, мов мить неодмінна,

Перетворює наші душі в вічність.

Ткаченко Дмитро

Чи бачиш, любове, як радість розцвіла?

У кожному дотику – вічна мелодія,

Де весь світ захоплює серце своє,

В танець веде, не пускаючи до бід.

Кожна зірка – свідок наших думок,

Кожен погляд – червоний вогонь на вітрі.

Любов – це шлях без кінця, без пауз,

Де простір радіє, де серце мліє.

Бойко Ганна

Зоряний муза, ти ллєш своє світло,

На дивовижні вірші, як вогнедишно.

Нехай розцвітає в твоїх уста мрія,

Кохання, як малина, завжди приємно.

Кожен рядок вишитий м’ясистим словом,

В серці твоєму кохання зростає,

Та в ночі, коли ти відлітаєш десь,

Я знову співаю, як пісню без краплі.

Олійник Сергій

Серед дощів, з вітром гомінким,

Кохання моє, задушливий широкий.

Безмежній усмішці, я мрію колись,

У блакиті неба тільки ти, та я.

Ти – пісня вітру, що радість приносить,

Твої руки – мій захист від осені.

В кожній ноте кохання живе,

В білій дрімоті думок, там я знову.