Вірші про Лесю Українку: Визнання таланту та внеску в літературу

Шевченко Тарас

Леся, ти за звуком дум,

В серцях вогонь породжувала,

Словами зміст обняла,

Шумом віршів чарувала.

Творчість твоя – знак злету,

В літературі – слави віхи,

Ти, наче пісня, в небесах,

Нас вчила мрії оберігати.

Кравченко Оксана

Леся, в серці твоєму світло,

Слова твої – ріки ніжного,

Ти мовила: "Я варта злету",

Твій спадок – золотий, безсмертний.

В твоїх рядках живуть надії,

У кожнім вірші – мрія чиста,

Ти – українки гордість,

А в словах твоїх – Онагари.

Гончаренко Віталій

У снах твоїх мелодія звучить,

Леся, згаду я твої вірші,

В епоху темряви гориш,

Не знаєш слову "забудь".

Таланту твого охоплення,

Внесок у музику кола,

Ти – вечірня зоря на найвищій дузі,

Насписана шедеврами, небесами.

Зайцева Анна

Незламна жінко, ти в огні,

Леся, ти – пісня нашого народу,

В твоїх віршах крилата надія,

Твій голос – вічний у боротьбі.

На кожній сторінці твоєї душі

Загадку, що лиш ти вирішила,

Література з тобою зростала,

Твоя мудрість – наша доля.

Островська Наталя

Леся, ти як зірка вночі,

Своїм світлом серця освітлюєш.

Творила ти, бо вірити в мрію,

Таланту твого пісня звучить.

Внесок твій в літературу –

Нескінченна пісня на березі,

Ти, неначе весна, оновлення,

Спадок твій в серцях не зітреться.

Сосюра Олександр

Ти в синіх небесах лунаєш,

Леся, твій голос – то віра,

Словами всі гори підкоряєш,

Талант твій, як надії, безкрая.

В літературі – маестро,

Внесок твій немов океан,

Ми шануємо твою велич,

Твій слід у серцях залишився дивний.

Федорова Любов

Леся, твій літературний рід

В нас завжди буде жити,

Твої слова, немов живі,

В собі їх будемо берегти.

Талант український розцвітає,

Кожен вірш – з любов’ю й вірою,

Твій внесок в душу запалює

І світло дарує через біду.

Литвиненко Олег

У зосередженості твій вірш,

Леся, немов світло в сутінках,

Таланту твоєму огонь,

Творив і світ, і думки в словах.

В літературі закарбуєшся,

Ти, як зоря в часи темряви,

З твоїм спадком, як сподівання,

Серед віршів зимувати, щоб вічно.

Марченко Святослав

Леся Українка, ти вогонь,

В серцях нас палає твоє слово,

Творчість твоя – рівна воді,

Услід залишаєш нам любов.

Внесок твій у кожний вірш,

Це дзеркало нашої ідентичності,

Ми шануємо тебе, жінко,

Ти – наша гордість, твоя вірність.

Пшеничний Сергій

Леся, музико небес,

Твої вірші звучать у серцях,

Твоє ім’я на сторінках,

З нами живеш ти у кроках.

Талант твій – як світанок,

В літературі – незабутня фраза,

Ти, як роса на траві,

Живеш у віршах, в наших спогадах.