Вірші про літо українських поетів: Сонячні мотиви й соковиті барви

Кравченко Ольга

Літнє сонце, світло золоте,

Заграви теплі, все на свято,

В полі квітка, що вразила серце,

Барвами щастя, немов у мріях.

Вітер шепоче — танець починає,

Скворці в небі, небесна симфонія,

Соки з плодів — солодкі надії,

Літо дарує дивні обійми.


Петренко Сергій

На полях розквітає день,

Миколаївська літня пісня,

Блакитне небо, спокій й тінь,

Квітів захват у кожній частині.

Теплий дощ на землю впав,

Сонце знову розчиняє,

Життя всміхається до нас —

Літо у силі, не вмирає.


Гончаренко Марія

Кохання в серці — це жар літній,

Пахощі квітів, струмків плескання,

Під небом ясним, у спогаді вільнім,

Літо співає, обитель бажання.

Від радості сойки в повітрі гомін,

Соковиті смаколики радістю п’янкі,

Літо моє, ти — мій вірний друг,

Твоя енергія в собі несу.


Даниленко Іван

Золотисті поля, світло в ланах,

Сонце ллє радість на кожен рісок,

Ріка плескає музику з небес,

Літо торкає – це справжній обмірк.

Вечір м’який на горіховій стежці,

За край горизонту у темряві зникне,

Лише зірки покриють цю просвітлену фреску,

Соковиті барви лишаються в диханні.


Левченко Наталя

Зелені трави, мов килим родинний,

Літо обіймає кожну мить,

Співають пташки, серце вільне,

В жарких променях стоїть любов на сит.

Сад у квітах, запахи весняні,

Сонце підсвічує, небесні вітри,

Як ластівки малюють у сині,

Літо, ти — мечта, за тобою летимо.


Савченко Тарас

Літо, відра у фруктових садах,

Соковиті груші й персики в тендітних руках,

У кожному плоді — потоки живих шляхів,

Ласкаві дні вашу красу не втратять.

Пахне чебрецем, чекаєш вечора,

З небес зірки на землю спускаються,

Літо — це спогад про щасливі дні,

Сонячні мотиви в пробудженні.


Остромова Людмила

Вітри віють, барвами Київ обтягнут,

Сонце гріє серце, надії солодкі,

На злоті квітів, де краплі вилиті,

Літо з характером, щасливе і дике.

Деревця в саду, червоні вишні,

Сонячний сміх квачає в римах,

Усі надихаються ціїй пишноті,

Літо — це доля у владі весни.


Білоус Андрій

Жовті поля, насіння співає,

Літо в сяйві — число щасливе,

Ріки і луги, все втрачає,

Свіжі фарби за сонцем живі.

З ранку до ночі в обіймах природи,

Соковиті плоди ростуть, не тліють,

У світі ллється над нами погода,

Літо поруч — ми в ньому, втіха.


Костенко Ганна

У зелені, де мрії спочивають,

Сонце літає в небі синім,

Соковите слово — серце зичить,

Літо приносить свято із тієї глибини.

На пелюстках квітів, у краплинах роси,

Взяті в обійми грози й літнього тиші,

Сонячні мотиви радістю наповнять,

Літо в серцях — у вогні, в оксамиті.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *