Вірші про мову Ліни Костенко: Висока поезія та любов до слова
Кравченко Олександр
У словах її, як у небі, зорі,
Висока поезія стелиться слідом.
Ліна, мов птах, у думках моїх морі,
Там, де любов до слова – не гріх, а закон.
Із пензлем в руці малює знання,
Мова — це спалах, що в серці горить.
Ти знаєш, любове, коли загорівся,
Слово живе, і у ньому — мій біт.
Ткаченко Марія
Ліна Костенко, мов вітра подув,
У реченнях б’ється наш дух,
Висока поезія – у мові, що тут,
Має силу, що в небесах чутно до міху.
Кожне слово — пісня, як з річки вода,
Складається в думку, пливе вдалечінь.
Вони радіють, наші серця,
Коли відчують у словах цей дивачний чин.
Балалайко Ігор
Віршами сповнена глибина,
Лінина мова — це шлях до душі.
Висока поезія, де кривава весна,
Любов до слова — ключ до вічної мови.
Переплетіння слів — це його магія,
Натягнуті струни, що грають воні.
З кожним рядком — нові можливості,
У мові її — неоднозначність, що в тоні.
Григоренко Світлана
Поезія стукає в серце знову,
Ліна будує мости крізь слова.
Висока рима, як пісня з діброви,
Нас запроваджує в нову знамення.
В лапках, немов у серці, щастя вогонь,
Слово, що ллється, не знає межі.
Кожна буква — це гімн для весни,
Любов до слова, свіжий політ у мрії.
Чередниченко Василь
Мова Ліни — це пісня про час,
Висока поезія — теплом багата.
Слова її ллються, як легкий джерельний глас,
Несучи любов, що ніколи не втрата.
В кожнім вірші — тутючна весна,
Там краса і печаль у сплетінні кожного ряду.
На бібліотечній полиці, мов коштовна ікона,
Вона відкриває наш світ, вчить нас до щастя.
Листопад Вероніка
Як вино у келиху, що сподівається,
Слова Ліни — це божественний запах.
Висока поезія в вітрах гуляє,
Любов до слова — це наше покликання.
Читаючи рядки, серце вібрує в такті,
Кожен звук — тутенка у живій палітрі.
Я навчився жити з цими образами,
Кожен вірш — це порив до безмежності.
Соловейко Євген
Ліна, як сонце, фарбує небосхил,
Слова її у серці – це ніжність дні.
Висока поезія малює звуки в світ,
Любов до слова — це наш святий заповіт.
Фрази її брати, мов крила метеликів,
Летять у небі, минаючи страхи.
Виразність дивиться з ُдаль в світ потопленій,
Любов до слів — в проекті наших шляхів.
Гончаренко Настя
На березі мрії, в словах виноград,
Лінина поезія нас заколисує.
Високий звук устигає знову,
Насіння любові в серці розцвітає.
Кожна рима — це мантра, що з віком зростає,
Мова Ліни — це храм нашої душі.
Її слів сила, як, може, гірська,
Любов до слова — вони живуть, як вогні.
Дорошенко Андрій
Ліна Костенко, твоя велич у словах,
Висока поезія — ясність дня.
Звучать в вирі, емоції, ніжність в палах,
Любов до слова — це та воля, що присвячена.
У творах твоїх я знайшовся,
Слова — наша зброя, наша міць.
Я зрозумів, що діяти можливо
На фоні тихих, відвертих, людських лиц.