Вірші про очі: Дзеркало душі та відображення почуттів
Коваленко Олена
Очі твої, як безодня,
Там зорі світять чисто,
В них відображення смутку,
Ведуть до серця мисто.
Усмішка з’явиться й вмить,
Відблиск радості ясний,
Загляну в них — і як мить
Забуду все, що було сумним.
Левченко Максим
Ніч знову окутала світ,
Але в твоїх очах — радість,
В них світлі спогади б’ють,
І ніжність даруєш ти, й далі.
Твоя душа в кожному зірці,
Всі почуття — в бездонному глибині,
Я вдаюся в цю магію,
В них знаходжу любов своїх мрій.
Гончаренко Ірина
Очі, як дві безмежні ріки,
Вони таємниці приховують,
В них плачуть бурі, сяють сніги,
Твої почуття дозволяють.
Зазирну в них — я знайду
Спокій, віру і надію,
Там відбиваються дива,
В кожному русі відчуття втіхи.
Степаненко Віталій
В твоїх очах вогонь полум’яний,
Там все світло від весняних днів,
Вони глибокі, як океан,
Відчуття мчать, повні слів.
Коли я дивлюся на тебе,
Чую серця бурхливий стрім,
Очі твої — моє натхнення,
У них відбивається мій світ.
Бондаренко Алла
Сяйво твоїх очей безкраїх,
Наче небесної глибини,
В них відбуваються дива,
Ти — моє життєдайне вино.
Кожен погляд, як дотик перший,
В очах моїх наснаги краплі,
Відображення неймовірні,
Ти — мій зір в темряві царстві.
Яременко Тарас
Очі, як озера в лісі,
В них зберігається все,
Там кохання, як асоціація,
І щастя живе неначе в грезах.
Залишаюсь у тиші мрій,
Твій погляд — мій натхненник,
В очах твоїх — цілісність,
Відображення єднання сердець.
Савченко Діана
Очі твої — це блакитна хмара,
Вони ллють ласку і тепло,
Кожен погляд — надія, зара,
Несуть кістки в спокії світла.
Я бачила, як ти відчуваєш,
Без слів обіцяєш всю правду,
В твоїх очах — любов і мрії,
Вони заворожують, як магія.
Хмельницький Анатолій
Усемогутні твої очі,
В них чую природи уроки,
Там нестримні весняні ночі,
І тіні старих забутої спогади.
Твої погляди — невловиме мистецтво,
Кожен крапелька в душі — крик,
Відображаються в серці разом,
Все, що поруч, і все, що в тім далеким.
Черненко Наталя
Місяць у твоїх очах блищить,
Там світло, яке веде в танець,
Вони як мрії, що не вмреш,
Там відбитки наших бажань.
Очі пом’якшуються серед съемки,
В них розпускається весь світці,
Вони дотепні, як осінь сплете,
Ти в нас обох — одне натхнення.
Романченко Олексій
Очі твої нестихаючі,
В них невидимі картини,
Вони як карти мандрів чудес,
В кожному руху — радості струни.
Я в них втоплююсь, як в ріці,
Вони — джерело вогню і води,
Усмішка твоя розцвітає,
Очі — дзеркало нашого безмежного!
