Вірші про осінь: Золота пора перевтілення у поетичних рядках
Шевченко Тарас
Осінь прийшла, все навколо вогні,
Листя розсипається, мов золоті сні.
Сонце lждів, пожовклі поля,
Серце моє наповнене меланхоліїм, та в ритмі життя.
На деревах ваблять плоди,
Вітри шепочуть: "Час змінити сліди."
Збираємо врожай, радіємо теплу,
Природа в одязі кольорів, танець вельми сміливу.
Квітка Оксана
Листя тихо танцює в повітрі,
Жовтень знов кличе на свято зігріти.
Під ногами кришиться старе,
Кожен крок – це мить, як нове життя несеться.
Глянь, як небосхил в кольорах розгортає,
Теплі вечори і просвітлені дні зберігає.
Осінь — це час ніжності й втіхи,
В серцях наших живе мрія про літо і втіхи.
Лисенко Андрій
Глянь на дерева, як їх крони горять,
Колір магії в кожному шматку, в кожному знаті.
Золото листя, червоні бутони,
В серці осінь завжди залишить спогад у тоні.
Дзюрчить струмок, співає пісні,
Осінь плете казки для мрій та пісень.
Дивишся в небо — хмари грають,
Там на обрії нові світанки чекають.
Вознесенська Олена
Тиша наповнена запахом сіна,
Листя злетіло, разом з мрій дина,
Сонце прощально відходить на захід,
Золота осінь — останній виток щастя.
Вітер грає у коси, шепоче таємниці,
Дощ змиває сліди наших обічниці.
Природа навколо віддає своє золото,
Осінь — це таємниця, що мріє в безсмерті.
Тарасенко Олег
Зробила осінь недосяжним свято,
Золотом крони всіх дерев обслуговує.
Природа змінює свій вбрання,
У радісній мелодії – вічне натхнення.
Вітер цілує шурхіт листя,
Нас вабить у світ, де тепло є.
Кожна крапля дощу – це нота,
Восени співає нам життя, як поета.
Степаненко Марія
Час розкриває таємницю листя,
На серці теплий, золотий дотик.
Осінь, знаєш, має свою принаду,
Тут, де земля в своєму світанковому згадці.
Сяйво полів, що очікують на збір,
Сосни стоять з гордістю, ніби з вір.
Золота пора — час для натхнення,
У кожному звуці — сердець відчуття.
Гончаренко Іван
Осіннє сонце стить червоні крони,
Заколисує вечір, як спокійні дзвони.
Сміються дороги, покриті листям,
Кожен куточок наповнений щастям.
В цьому часі зміни, у золотих акордах,
Вітер шепоче зігріваючи ободрення.
Осінь — пора спогадів, теплих обіймів,
Життя триває, у ритмі золотих зірок.
Мельник Світлана
Тепло, що гріє у свіжих вітрах,
Жовтий відтінок у всіх фарбах.
Осінь ходить, тримаючи дзвони,
Запрошує в спогади – скільки ж є їх легенд.
Листя падає, крутиться в танці,
В кожному доторку – найсвітліші моменти.
Ось чому осінь, як музика в житті,
Співає про глибину, в краплі свого гіркоти.
Дорошенко Віктор
Осінь стукає у моє вікно,
Звістка з небес, потоки мрій, як весняне вино.
Дерева ловлять погляди мандрівників,
Закоханими натхненнями своїми, мов удільний.
На небі бродить хмара, дрімає тихо,
Теплі спогади у серці, як радість диха.
Осінь — це час природи у вашому сні,
Кожен сонцем промінь узбуджує нашу пісню.
Гузенко Пилип
Листя, заколисане вітром змін,
Із золотими крилами злітає в тінь.
Осінь щиро співає свою пісню,
У фарбах жовтих марить мою думку.
Бурштиновий захід, соковиті пори,
Теплі занавіси у серце природи.
У щирих обіймах мимоходом долі,
Золота пора — мій натхненний політ.