Вірші про осінь: Золота пора перевтілення у поетичних рядках

Шевченко Тарас

Осінь прийшла, все навколо вогні,

Листя розсипається, мов золоті сні.

Сонце lждів, пожовклі поля,

Серце моє наповнене меланхоліїм, та в ритмі життя.

На деревах ваблять плоди,

Вітри шепочуть: "Час змінити сліди."

Збираємо врожай, радіємо теплу,

Природа в одязі кольорів, танець вельми сміливу.

Квітка Оксана

Листя тихо танцює в повітрі,

Жовтень знов кличе на свято зігріти.

Під ногами кришиться старе,

Кожен крок – це мить, як нове життя несеться.

Глянь, як небосхил в кольорах розгортає,

Теплі вечори і просвітлені дні зберігає.

Осінь — це час ніжності й втіхи,

В серцях наших живе мрія про літо і втіхи.

Лисенко Андрій

Глянь на дерева, як їх крони горять,

Колір магії в кожному шматку, в кожному знаті.

Золото листя, червоні бутони,

В серці осінь завжди залишить спогад у тоні.

Дзюрчить струмок, співає пісні,

Осінь плете казки для мрій та пісень.

Дивишся в небо — хмари грають,

Там на обрії нові світанки чекають.

Вознесенська Олена

Тиша наповнена запахом сіна,

Листя злетіло, разом з мрій дина,

Сонце прощально відходить на захід,

Золота осінь — останній виток щастя.

Вітер грає у коси, шепоче таємниці,

Дощ змиває сліди наших обічниці.

Природа навколо віддає своє золото,

Осінь — це таємниця, що мріє в безсмерті.

Тарасенко Олег

Зробила осінь недосяжним свято,

Золотом крони всіх дерев обслуговує.

Природа змінює свій вбрання,

У радісній мелодії – вічне натхнення.

Вітер цілує шурхіт листя,

Нас вабить у світ, де тепло є.

Кожна крапля дощу – це нота,

Восени співає нам життя, як поета.

Степаненко Марія

Час розкриває таємницю листя,

На серці теплий, золотий дотик.

Осінь, знаєш, має свою принаду,

Тут, де земля в своєму світанковому згадці.

Сяйво полів, що очікують на збір,

Сосни стоять з гордістю, ніби з вір.

Золота пора — час для натхнення,

У кожному звуці — сердець відчуття.

Гончаренко Іван

Осіннє сонце стить червоні крони,

Заколисує вечір, як спокійні дзвони.

Сміються дороги, покриті листям,

Кожен куточок наповнений щастям.

В цьому часі зміни, у золотих акордах,

Вітер шепоче зігріваючи ободрення.

Осінь — пора спогадів, теплих обіймів,

Життя триває, у ритмі золотих зірок.

Мельник Світлана

Тепло, що гріє у свіжих вітрах,

Жовтий відтінок у всіх фарбах.

Осінь ходить, тримаючи дзвони,

Запрошує в спогади – скільки ж є їх легенд.

Листя падає, крутиться в танці,

В кожному доторку – найсвітліші моменти.

Ось чому осінь, як музика в житті,

Співає про глибину, в краплі свого гіркоти.

Дорошенко Віктор

Осінь стукає у моє вікно,

Звістка з небес, потоки мрій, як весняне вино.

Дерева ловлять погляди мандрівників,

Закоханими натхненнями своїми, мов удільний.

На небі бродить хмара, дрімає тихо,

Теплі спогади у серці, як радість диха.

Осінь — це час природи у вашому сні,

Кожен сонцем промінь узбуджує нашу пісню.

Гузенко Пилип

Листя, заколисане вітром змін,

Із золотими крилами злітає в тінь.

Осінь щиро співає свою пісню,

У фарбах жовтих марить мою думку.

Бурштиновий захід, соковиті пори,

Теплі занавіси у серце природи.

У щирих обіймах мимоходом долі,

Золота пора — мій натхненний політ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *