Вірші про українські страви: Смачна поезія про національну кухню
Шевченко Тарас
На столі борщ червоний пінний,
І сметанка, як сонце, ясна,
В кожній ложці – душа України,
Родина зібралася, весела.
Хліб, як мати, завжди чекає,
Солоні огірки, помідори,
Пироги з вишнями, з печі прямо,
Усмішки, розмови, радість в просторі.
Франко Іван
Голубці в каструлі, мандрують аромати,
Силу народу у кожнім кусочку,
Картопля, сіль, і часник у святі,
Серед смаків – давня козаточка.
На столі вареники, з вишнею в обіймах,
Моя душа зимає, від зусиль не знемага,
Ми щасливі, і пісня у серці грає,
Про страви, що рідна земля нам дає.
Коцюбинський Михайло
Кашою пахне офіціант зранку,
На полях вже злотом стиснула жито,
Кожен робить, як у ріці – так і в танку,
Пам’ятай, на любов не слід забути!
Не один раз борщ в нас на обід,
Гречка, вареники – це рідний уклад,
В кожнім шматку – смак пам’яті мить,
Устали перемог, у коханні злад.
Винниченко Володимир
Ріжу пам’ять крізь свіжий хліб,
Затишок літа, тепло руки,
Сирники на сковорідці ледь звибрив,
Усмішок тихохвилин, добрі вихідки.
Після обіду на столі стоятиме,
Кисіль, як мрія, переливається,
Наша кухня – це в серці кривава,
Саботаж від сліз, що без глузду з’являється.
Багряний Андрій
Переможемо усі комори з м’ясом,
Пательня блищить, а каша танцює,
На столах свіжі яблука з весняним запалом,
На духу смак непереможного краю.
Мама сипле сіль до страв, як до поезії,
І передає спогад парного, живого,
Суп гречаний, сподівайся з надією,
Бо ми тут, де серце тремтить, немов згорає.
Стус Василь
Пиріжки, що за давнім рецептом стають,
Солодкі, як перші цвітіння весни,
Збираємо разом, на куті на саду,
Скануєм усмішки у рідній стіні.
Вареничка з сиром, якою вже мрією,
Завтраки – разом, у спільному чаю,
Блюдо життя, де куточок спогадів,
Смачна поезія в серці безкрайня.
Олесь Олександр
Веду до прабабусі, де кухня шумить,
Огірочки з рослин, мов кумедні,
Смачні пироги з м’ясом ніколи не вмить,
Солодке, як казка, знову в уяві.
Недалеко чути, як вариться кашка,
Димок піднімається, мить – всю вкрай,
Плачем печерець, пісня frozy по пташка,
Смачна мелодія – серце без край.
Довженко Олександр
Борщ червоний до обіду на столі,
Залишки літа у мисках горять,
Пиріжки з капустою до чаю належні,
Дитячі спомини на губах, мов млисти.
Гречка, як щастя між днів незважаючи,
Експериментуючи, несучи уши,
Визначає весь смак нашого життя,
Перемога української кухні у серці.
Заболотний Сергій
Склянка налита, як ріки в снігу,
Мед з липи, щастя у нас серед вітрів,
Забудь про турботи, на серці не буде,
Смачна українська трапеза хоч раз щоб живи.
А на десерт київський торт на столі,
Смак капелюшка чоловічого з мрії,
Салат з овочами, як шиття у лемеші,
Їжа дарує життя, спогадів сліди.
Куліш Григорій
На столі калачі, як мечі у строю,
Сонце за вікном, радісно і гучно,
Котлети з картоплею, на страві настрою,
З любов’ю служать кожному завжди.
Кріп на селі, між рікою і плугом,
Салатики свіжі, немов пісня,
Разом за столом, та в серці у нас,
Смачна поезія – щоденна осінь.
