Зарубіжні вірші про природу: Пейзажні перлини світової поезії

Коваленко Олександр

У ранковій росі цвіте,
Зорі в неба вищині,
Там, де радість природи метає,
Живе світло в тишині.

Вітер шепоче лісу,
Листя шуршить у обіймах,
Біжать ріки в обіймах,
В мелодії споминів тихих.

Шевченко Марія

Гори в тумані, мов мрії,
Сонце грає в льоду.
Ліси співають, гудуть вії,
Час зупинився в саду.

Водоспад сміється в зорях,
Квіти в річках палають.
Сплітаються всі ці простори,
На барвистому небі згорають.

Левченко Іван

Степи золоті, як казка,
Вітри танцюють у лузі.
З нами радість природи,
Взлети і падіння синь.

Хмари пливуть, як думки,
Небо живе мелодією,
День за днем, квітка за квіткою,
Пісня звучить у безмежжі.

Гринько Олена

Море хвилюється, грає,
Піски ніжно мріють у сні.
Серед тиші, де зірки
Запалюють мрії одні.

Вечір над водою ллється,
Тиша обіймає простір.
Природа в усій пишноті
Гармонія та світло безсмертне.

Дорошенко Сергій

Луг, в якому квіти б’ють,
Граються в безкрайній губі.
Там, десь у глибині тіл,
Знову степи навісно злякали.

Сонце замкнуло в обійми
Розсипи роси в ріках.
Природа щиро посміхає,
Знає тихі таємниці.

Матвієнко Катерина

Співають птахи у кронах,
Сонце тріпоче на лугах.
Річка дзюрчить, наче мрія,
Відображає наші страхи.

Тіні дерев за обрієм
Мовлять про забуті сни.
Природа непередбачувана,
Живить нас, як ріки весни.

Сидоренко Андрій

Знов весна, знов квіти,
Небо знову голубе.
У світлі радощів, мрії,
Природу серце бере.

В лісі спів пташок стихає,
Тиша давнє чути в хоромах.
Перлини пейзажу, як мрії,
Живуть у руках у всіх з нас.

Печерський Назар

Гірські вершини мари,
Хмари м’яко обняли.
Вітер шепоче казки,
З неба зірки упали.

Аромат лісу у серці,
Ріка світанок в холоді.
Життя у природі на сцені,
Класика з кожним поетом в ході.

Мельник Віра

Далекий шлях в тумані,
Зорі знову блищать.
Краса природи у стежках,
Тепло в кожнім дотик, мріях.

Зелені поля, хмари легкі,
Небо диханням нагадує.
Природа – це золота уява,
Коли знову в любові відроджує.

Костенко Оксана

Річка в’ється, мов думка,
Сонце гріє у серці.
Десь у лісі дивлячись пір’ям,
Природа звучить, не скінчиться.

Ночами зірки загоряються,
Кожен листок – тиша в словах.
Пейзажі в повітрі літають,
Вони живуть, мов мрії в серцях.