Жартівливі вірші про свекруху: Гумор у родинних стосунках
Гнатенко Олена
Свекруха в день весняний
Вирішила всіх дратувати,
"Глядіть, он головою!" —
Лише сміючись, я втікати.
Вона на стіл накрила,
Пиріжки тут, там ковбаса.
"І як тобі, зятю милий?
Чи підходить до носа?"
Петровська Ірина
Свекруха — сміх, як свято,
Ніколи не знає зупину.
"Невістка, де цукор?!" — кричить,
А в нас — весь під тостер ховалася.
Всі збори — мов драма,
Що з сала краще: з часником,
Чи з яблуком, або без?
Запитаю, жартуючи!
Коваленко Сергій
"Моя свекруха — то не просто,
Вона, як вітер, всюди!"
"Чого не прибрала?", —
Але сміх нам в домі ходить.
Торт на свято принеси,
Різьблене те, що любить,
А свекруха знову заспіва,
І в ритмі — вся родина мріє!
Мельник Катерина
Свекруха хоче бути модною,
Вибирає штанці короткі.
"Невістко, як це на світло?"
Я сміюся, проти неї — сорочки!
На дні народження — щедрий стіл,
Свекруха нас всіх розташувала.
"Кому чого? Грудка, шонка?"
"Прошу, не гудіть нас!" — сміху стало!
Васильчук Андрій
Моя свекруха — зірка на небі,
З завжди усмішкою в родинних проблемах.
"Хто там, синку?" — гляне спідниці,
А я вже в дворі з формою сміху!
Знову обміркуємо добрий ювілей,
Де праніз на столі, аби не стало лей.
"Та чого не тако, синку, ти гадав?"
Знову жартувати — в цьому весь днів склад!
Чорненька Тетяна
Свекруха моя — то веселощі з сивиною,
Вона любить жартувати за всім світом.
"Ти риба і я риба, та не чіпляй!"
"Хоча б прохання!" — сміюся, смію!
Вона шила сумки, зберігаючи захоплення,
Але в печі взяла пироги!
"Добре, синку, тепер я знаю,
Що відпустка — тут в родині!"
Сидоренко Володимир
Сидимо за вечерею — сміх не згасне,
Свекруха, як мама, з теорією красно.
"Зятю, чом ти сумний?" — питає тихо,
"Я ж тобі вишила там нові шалики!"
Готуючи борщ, й вона за плечима.
Пританцьовуючи, іноді на цих справах,
"Ти не викажеш?!" — стараюся дихати,
А сміх нас варить, все так і потрібно!
Левченко Оксана
"Свекруха — це слово, що звучить як пісня",
З усіма жартами заграє, як бубон.
"Запросили сюди на свято?" —
Не забудемо, сміху без кінця!
Викажу таємність: зять — мій друг,
Все буде тримати під контролем,
Разом сміємося над рідним доберемо,
Свекруха цікава на кожне забавлення!
Федоренко Іван
Свекруха на базарі з натовпом людей,
"Сину, купи хліба!" — все не знайдеться в ній.
"Тобі ж весело, що не хто говорить?"
Сміємось, так уже звикли в коментарях!
Готує нежданно, пиріжки з капустою,
"Готуйся, зять!" — сміється, не поступиться.
На свято зберемося, і ще раз поведемо,
Серед нас свекруха — бубон за порогом!
Бондаренко Ганна
"Свекруха, ти знову сюди?!" — сміємо вдвох,
Вона принесе зелень, нехай її вічно.
"Де я поклала крем?" — запитує враз,
А ми знову сміємося — це ж чарівний час!
Традиції закодовані в кожній родині,
Приходять літні свята, з келихами в жмені.
Сміх лунає, невістка вже ріже торт,
З свекрухою не знаєш — ніколи не поріз!