Гарні вірші про вечір: Чарівна мить між днем і ніччю
Коваленко Олена
Вечір тихо стукає в вікно,
Краплі дождю, як сльози, несуть:
На блакитному фоні зірок
Сонце ховається, втрачає путь.
Ласкаво вечір шепче вітрам,
Всі таємниці з собою прихне.
Гармонією наповнене все,
Чарівна мить — природа живе.
Дорошенко Максим
На обрії дві тіні танцюють,
День закінчує свої потуги.
Ласкаві спогади, зариваюсь,
Вечір прекрасний, як мить улуги.
Фіалки розкриті, вітри п’янкі,
Сміх далекий ласкаво лунає.
У небі заграва червона,
Мене її чарівність манить, кличе.
Лисенко Марія
Ніч огортає землю, як шаль,
Спокійно стелиться, розцвітає.
Ось-ось заблищить зірка на даль,
На серці тихо- тихо співає.
Вечірній вітер з далеких полів
Принесе з собою пісню стару.
Між днем і ніччю — світ живих слів,
Чарівна мить — і тиша скрізь виру.
Грищенко Сергій
Клубочиться туман над рікою,
Зорі, освітлені вечірнім вогнем.
В серці пульсує трепет дійшовий,
Темрява кличе у мрійний небем.
Сонце сховалося, зникає в небо,
Тихо шепоче рядок старих пісень.
Вечірна година – все почалося,
Чарівна мить для бажаних змін.
Кравченко Наталія
Мов казка, оповила земля,
Вечір настає, нехай і пізно.
Тіні короткі, знову, як я,
Споглядаю з вікна — тут все не зникло.
Багряний горизонт розкриває сніги,
Вітри шепочуть про мрії лади.
Чарівна мить між днем і ніччю,
Мов світло світанку — в душі мости.
Остапенко Андрій
Панорама вечора в душі звила,
Небо прикрасила зоряна зірка.
Сонце ховається, мить залишила,
Споглядати десь там, де спокій митька.
Вітер тихенько повіває тут,
Слухаємо тишу в обіймах ночі.
Чарівна ніч закінчує свій пут,
Вечір … магія серця і точка.
Гончаренко Ірина
Ось вечір спускається з гір,
Сонце прощається з небосхилом.
Мир завмирає, повз йде гір,
Ніч м’яко легко вбирає в полотно.
Світи яскраві з’являються, тут,
У небі з’являється таємний шлях.
Чарівна мить немов сон на повітрі —
Кожен із нас, знову силу знайде.
Барановська Дарина
Зорі мерехтять, тихо полонять,
Вечір дарує тайну пільгу.
На галявині, де стогнуть села,
Спогади грають у небі з міллю.
Легка сльота, зелень полів,
Працюють думки, в блаженстві я.
Чарівна мить — в тиші поля —
Вечір спить, віддає нам життя.
Сергійчук Володимир
Спізнися до вечора, не бійся,
Волошки блакитні оживуть.
У серці замружиться мить істини,
Тільки шепіт вітру почув.
Темрява не лякає, а кличе,
Зорі кивуть, вогнями пляшуть.
Чарівна мить, зайдіть до неї,
Вечір надій, що всяк час згуртить.
Мельник Ярослава
Сонце ховається за гори,
На заході — огонь, як життя.
Вечір розкриває клітки мрій,
Час, що зникає, носячи весняний спів.
Капельки роси творять візерунки,
Вітер робить шепоти в лугах.
Чарівна мить, що обійняла мрії,
Вечір у дзеркалі, мрійлива пісня.
