Іван Франко – Вірші про кохання: Пристрасть і глибина емоцій
Сковорода Григорій
Зав’яжи, моя любове,
Ті світанки в білосніжні.
Розоливає пісня чута
На губах, немов калина,
Серце б’ється, мить настала —
Пристрасть загоряється знову,
Наша вічність млява-вікова,
Не згадай, куди відплила.
Лесик Олена
За розбитим серця порогом,
Тут сліз глибина і вперед,
Я в обіймах твого слова,
Без краю — в любові дред.
Ми поглядаєм світ сліпий —
Там, де пульс весни кривавий,
Ніжні доти, порив мій,
В серці твоєму знову стане.
Драч Іван
Краси твого обличчя млість,
Крізь стужі ночі, пцяток кайдан,
Снежинку холодних квітів,
Збережу в своїй печалі сам.
Моє серце, як та криниця,
У ній води – твої спогади,
Пристрасть, що не знає глибини,
У мріях хай нарешті тліть.
Гончар Григорій
Твій образ, як день світанковий,
В мені сміється і плаче,
Кров звивисто поривна,
Талант моїй любові – наче.
В безмовності слів загальної,
На золоті розгорну карти,
Пристрасть і глибина — мета,
Мрій не вдишати, не спати.
Коцюбинський Михайло
На березі живого тіла,
Твій запах — дух розквіту знову,
Хоч серце з розмарину в ріки,
Але вірю, що є любов,
Вона, як нехай мрія тоне,
Але в серці знову заграє,
Наші спогади, і що троне —
Пристрасть від злості від кратер.
Куліш Панас
У схованках думок глибоких,
Де пристрасті не знають зупини,
Не потопити серце в охолодженій,
Я пам’ятаю, як могли б мати.
У місяці твоїм дарованім,
Гучні стуки ритму кохання,
Знову разом в дельті мрій —
В обіймах, де розлите кохання.
Тичина Павло
Старий дуб, на ліанах мило,
Листопадні забави твій тінь,
Серце б’ється в променях безсилих,
А з нами спливають дні.
В очах твоїх долі співають,
В безодні пристрастей чую пісні,
Наше джерело, що не минає,
Глибина в таємничі сни.
Стус Василь
Твій голос, як шепіт зірок,
В закутках поривів зими,
Я кличу в ритмі мрій пірр,
Влітай, де не було нас.
Пристрасть точить, немов раптон,
Прошу, не закривайся ланцюгами,
Моє серце розплетено в тону —
Ти – мій спогад у вітри зими.
Бажан Павло
Там, де прощення криз,
Серце в ритмі злих звуків,
Навіки все, що поєдналося,
Ми живемо — травневі мрії.
Зірвали пристрастей запал,
Глибина емоцій — наша суть,
Ти — моя зірка, край небес,
В серце виводячи звук.
Короленко Володимир
У теплі твоїх обіймів
Розквітає надія,
Серед тіней та тривог
Я знайшов твою мрію.
Не зітри сліз глибиною,
В любові — тепло й відвага,
У серцях, де б’ється вись —
Пристрасть ховає сльози і спокій.
