хвилювання і любов у поетичних рядках
Шевченко Тарас
Де ти, кохання, в тій хвилі,
Серце розбите в темряві ночі?
Угасло світло, затихла воля,
Тільки спогади в мій роздум кочуть.
Твій погляд – мов зоря у пустелі,
Душу мою зігріває печаль,
Але цей страх, як тінь, що не мліє,
Небо виглядає з-за темних днів.
Франко Іван
У серці б’ється, як грім у сутінках,
Твоя любов – моя буря, моя радість.
Хвилювання в грудях, мов у звуках,
Вкривають душу маленькі сльози щастя.
Ти – світанок у мраці ночі,
Проливаєш світло, в душу входиш,
Нехай хвилі люті стукають,
Моя любов тобі завжди в дорожньому.
Коцюбинський Михайло
О, ця тривога, мов хмара в небі,
На серці важка, як болотна ляга.
Коли ж прийдеш ти, щоб розвіяти,
Цю непевність у сподіваннях моїх?
Твій дотик – весняний сплеск,
Хвилі присутності в лабораторії мрій,
Чекаю з вами, в тиху випадковість,
Любов моя! У віршах твоїх.
Олесь Олександр
Кохання – мов травневе вітання,
Хвилювання радісне, як пробудження.
У словах твоїх десь замкнене знання,
Я чую їх знову, щоб зберегти мрії.
Серце моє, обплетене ниткою,
Б’ється чітко, в ритмі сприйняття,
Ти – мелодія в дусі моєму,
Любовюй хвилю – безсмертя та я.
Симоненко Василь
Хвилювання – тиша серця вночі,
Коли ти поруч, а я під небом.
У темряві кохання, мов в пародії,
Спогади розгортаються, колискові.
Серце моє, ти – насневий знак,
Ти в моїй душі, що живе у розумі.
Твоя присутність розриває мрак,
У любові ми разом – найвищій форми.
Бойчук Григорій
Дивлюсь у безодню твоїх очей,
Хвилювання заполонило душу.
Ти мій маяк у морі зневіри,
Любов твоя – то мій доторк у тиші.
Відчуваю, як сповнюється серце,
Кожен подих – це вірші невпинні.
Ми дивимося разом на ці безкраї,
У вічному потоці спогадів цінні.
Маланюк Євген
Знову тривожить душу радість,
Твоя любов – неначе шторм у морі,
Словами бморю вечерю, відвертаю,
Хвиля, що цілує, несе до історії.
Серце б’ється як перший крик,
Коли мене лякає сама присутність,
Кохання велике! Немає вже злих,
Лише вірші, неначе слід від повернення.
Світличний Іван
Через обличчя твоє плине світло,
Хвилювання заполоняють мій розум.
Усі мої мрії, злітаючи в вітрило,
Твої ніжні дотики зберігають у пам’яті.
Моя любов шепоче, мов стихія,
В кожному слові – твій дотик живий,
Серце, що б’ється, мов пісня діє,
Несучи в собі вічну красу романтики.
Забужко Оксана
У хвилях часу тане призначення,
Любов – це жар, що палить без мільйона.
Кожен дотик твоїх рук – спокуса,
Тримати в зап’ятій, як нескінченність світа.
Хвилювання грає на струнках серця,
На губах твоїх я чую музику.
Залишаюсь тут, поки любов не зникне,
У пісні день і ніч, до самого кінця.
Костів Лев
Як хвилювання стукає у вени,
Любов твоя – міст у обіймах мрії.
Страх і радість в одній симфонії,
Серце пульсує, випромінює шаленство.
Ми разом в тривозі, торкаємось ночі,
Ось перебувати у тиші безтурботно.
Кохання це – могуча сила,
Вдвох скликає нас на свято вітру.
