Короткі вірші про Україну: Лаконічні

Шевченко Тарас

Вітрила на Тисмениці,

Сонце у небі гасне.

Калина в серці палає,

Моя країна — вічна казка.

Франко Іван

Серед полів, де пшениця,

Чути пісню журавлів.

Кожен камінь — це історія,

Україна — вічний дім.

Вишня Остап

Гірко сміх на руїнах,

Серце вимагає правд:

Ми знову воскреснемо

У силі, в любові — завжди.

Гонтаренко Оксана

У лузі квіти стеляться,

Ріки пісні співають.

Зелені простори України

В мріях завжди панують.

Тичина Павло

Солов’ї у полі співають,

Батьківщина — в серці нашім.

Мрії в сонях розквітають,

У вітрилах — рідний край.

Костенко Ліна

Золота осінь палає,

Листя падає тихо.

Україна у душі дзвенить,

Спогадів тепло лине.

Сосюра Володимир

На світанку вітри гуляють,

Сонце сходить в синю гладь.

Батьківщина — в кожнім слові,

В ній моя душа, мій шлях.

Яновський Юрій

Ми в бою, ми в любові,

Кров’ю вимальовуєм зір.

На вільній землі — ми сильні,

Нації в серці — не згасні.

Ніцой Віра

Небесна синиця в зірках,

В мрії птаха свобода.

Хочете порозуміти —

Знайте, нами рідна дорога.

Багряний Іван

Луг весняної радістю п’янить,

Тінь минулого зітре.

А в полі, під небом блакитним,

Україна лишається лише в серці жить.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *