Красиві вірші про осінь: Золоте листя та мелодія прощання

Ткаченко Олена

На гілці золоте листя грає,

Кожен момент, мов спогад, минає.

Вітер шепоче пісні прощання,

В осені є своє натхнення.

Хоч закінчується день, і ніч дійде,

Залишить сліди в цьому золоті.

Ніжність і смуток в повітрі кружляють,

Прощання мелодії ми обираєм.

Коваленко Андрій

Золота осінь, вітрила жовті,

Тепер усе навколо – у кольорі прози.

Листя мре під ногами, чутно знов:

Наступає пора, сповнена слів.

Мелодії вчора, знань забуття,

В кожній ноті лунають нові князівства.

Ось прощання приходить до нас,

Як та невидима крила у часі.

Смирнова Катерина

У гаях – золото та багряне,

Листя кружля, мов спогади вранці.

Сонце сідає, не йде воно в тінь,

В осінь милу, у ніжний бутон — дихання.

Прощання, як здерев’янілі мрії,

На вітрі літають мелодії,

Золоте серце відпускає тривогу,

І рік, наче казка, закінчує дорогу.

Литвиненко Сергій

Коли хмари насипають з неба,

Листя грає, стелиться безсмертя.

В осінь цілує, прощаючись з летом,

Пісенка служить — голосять пір’їнки.

Золоті далі, що вітер приносить,

В кожному кроці відгомін лине.

Прощання у нотах, в кожному звук,

Після серпанку осінь сяє, мов сон.

Павленко Марія

Золоте листя, прощання важке,

В танцюющій вітрі, в мелодії дале.

Сонце, що ховається в осінь, незвичайно:

Мелодія серця знову в прощанні.

В кожному потоці, в кожному гаю,

Кричать птахи, прощання своє знають.

Золото літературного пізнання,

Обіймає осінь, мов слова — призначення.

Гнатюк Вадим

Листя м’якне, мов подих затишку,

А осінь, мов спогад, л Sector чергує.

В кожній миті звучить прощання,

Золотой фіал, десь поза тінню.

Чи кажеш, що буде нам непросто?

В «золотий» час при пісні обіймемо.

Заворожить мелодія прощання,

Скрипка осені плекавши у спогаді.

Дорошенко Світлана

Просто за вікном осіле з золота,

Листя жовте, шепіт спогадів живе.

Приходить осінь із смутком у силі,

На білій шляху порожнечі, на мить.

Прощання в дотиках кожного птаха,

Як подих ріки, що біжить невпинно.

В осінь летюча мелодія вбрана,

Виткані ноти мовлень у тиші.

Антонович Марина

Золоте листя, мов «до побачення»,

Вітри буяють, звучать мелодії.

Прощання наступає, не зупиняючи,

Відлунює в серці, в боротьбі за віри.

Хмари пливуть у безодні молитв,

Листя співає, забуваючи про відкриття.

У музиці осені – співи павутин,

Жовті розкошуються, відлиті любов’ю.

Олійник Ігор

Золота осінь, листя мерехтить,

Прощання ковертає від самого світу.

На серце їхати, тихий пейзаж,

У кожному ветру зваблення надсилає.

Небо смутку стане музикою,

Листя впаде, як мрії без пантелику.

Золоте факел – у своєму тіні,

Прощання красою від допитливих дні.

Боброва Тетяна

Листя зграя на землі сміється,

Золоте пише про шляхи прощання.

Кожна нота – мов сльоза з серця,

Шепіт вітру, ностальгії злетіння.

Осінь в гаях весну забирає,

Кожен з нас у часи все прощає.

Золото рядків, мелодія вечора,

Залишить в пам’яті музику простору.