Леся Українка – Вірші про війну: Мотиви боротьби та відваги
Коваленко Олександр
Вогонь горить у полях розгону,
Звуки бою лунають у ночі,
Відвага в серці, немає спокою,
Рушниця в руці, незламні плечі.
Ми знову в битві, як втрачені тіні,
Але пульс відваги не згасне в нас.
Ведемо боротьбу за землю, за віру,
За право жити в свободі та зраз.
Гриценко Тетяна
Серед кривавих полів, де гремить буре,
Ми боремось за наше – за правду й любов.
Наші серця співають про відвагу,
Кожна крапля поту – це святий гнів.
Леся в піснях своїх знову закликає,
Встань, о, народе! Збережи свій дім!
Ми невтомно йдемо, бо в наших серцях,
Про справедливість, про краще майбутнє, гімн.
Шевченко Марія
Сова над горами, зимовий подих,
Крик журавлів, що прощаються з нами.
Сині луги помиті сльозами,
Кожна травинка – свідок нашої драми.
О, Леся, твої рядки в серці читаю,
В них знаходжу силу, щоб боротися далі.
Бо війна не спинить дух українців,
Ми, як вогонь, в ланцюгах боротьби.
Руденко Іван
Буревії навколо, але ми не одні,
Сила в єднанні, гордо йдемо вперед.
Протистоїмо тиранії, ворогові тьму,
В ім’я братерства, в ім’я вільних років.
Згадуючу Лесю, я черпаю в словах,
У своїх віршах – воїн іскри.
Тепло її думок, як радість у серці,
Веде нас до перемоги, до життя без війни.
Бондаренко Світлана
На полях нашого лиха, де смерть – завжди близька,
Звук духу свободи на вустах наших,
Леся Українка, ти – наша іскра,
В твоїх віршах – сила, в твій образ – наш шлях.
Герої з’являються, мов янголи в ночі,
Запалюють у серцях вогонь непереможний.
За рідну землю, за пам’ять предків,
Ми з радістю встанемо, як це веліла Ти.
Костенко Олег
Летючі стріли вгорі, не зупиняйся,
Твоя відвага – це наш щит в бою.
Згадуючи Лесю, серце трепетне б’ється,
Ми разом встанемо, щоб боротися з тьмою.
Всесвіт одностайний – ми, як справжні воїни,
Не піддамося страхам, збережемо надію.
Ми будемо змагатися, з гідністю хочемо,
Адже історія пишеться насиченою рукою.
Левченко Анна
Відлига в душі, хоча вражений світ,
Ми з Лесею в серці – немає нам меж.
Неодноразово в битві, ми знаємо, що слід,
Вистояти в спалаху вільного вітру.
Справжня боротьба за пам’ять, за наше,
За все, що любимо, за світлу мрію.
Зберіть, браття, думки, зберіть у одне –
Вогонь наш палкий, зокрема і до дна.
Тимошенко Сергій
Вдовж поля битви, де демони бенкетують,
Ми, нерви під напругою, в собі горимо.
З кожним віршем Лесі, з кожним кроком,
Непереможений дух – це нашим світлом.
За правду, за мир, нашими громами,
Кожен рік, що минає, нас не зупинить.
Десь там, під небом, святе прохання,
Коли побачимо світло, свободи момент.
Яровий Леонід
Кромки скошених трав, стоншені сліди,
Кожен бій, як спогад – гірка плата.
Лесю згадую, її слова завжди з нами,
Вони живлять дух, надію нам дарують.
Разом ми сильні, разом ми станемо,
Скала за спиною – мрія завжди є.
Нехай ворог і глухий, мов сталь в обіймах,
Перемога чекає, наша правда близько!