Ліна Костенко – Вірші про душу: Глибокі роздуми і тонка лірика
Петренко Оксана
Душе моя, світанковий злет,
Ти в небесах, у мріях – далекий щедет.
Усяк день кольори обираєш,
В тиші й вітрах свої мрені сплітаєш.
Розмаїття дум, в серці пульсація,
Словами, як пір’ям, творю я зворушення.
Ліна – вчитель, мудрість в її віршах,
Співає про душу, у вірі і страхах.
Грушева Марія
Слова, мов світло, з вуст твоїх линуть,
Коли ти про душу, про глибини дум плетеш.
У ніжності кожного рядка –
Розуміння, що й носить нас до вічності свята.
Сльози і сміх у серце вносять,
Твої рядки – наче струни, що грозять.
Ліна Костенко, кожен вірш – як зізнання,
У просторах душі – безмежне кохання.
Іваненко Сергій
Поринемо в глибини тихих снів,
Душа мов птиця, мандрує без слів.
Усередині – вогонь чиємусь серця,
Ліна Костенко відчуває це в радостях і тривозі.
Лірика тонка, про ніжність та біль,
Її вірші, як пісня, пливуть без межі.
В кожному звуці, в кожному чарівному слові,
Звучать глибокі роздуми про вічність і нові долі.
Коваленко Наталія
На стежці життя, в бажанні дізнатись,
Душа шепоче, їй хочеться літати.
У глибину слів, де повно мистецтв,
Ліна Костенко – цей запальний проект.
Вірші твої, як світлячки у ночі,
Ведуть до істини – крок за кроком встигнути.
Серце розкриває, море струмує,
Глибокі роздуми – любов, яка триває.
Сидоренко Тарас
Погляд у безодню, душа в полоні,
Словами Ліни спробую сплести мости.
Глибокі роздуми – життя таємниця,
В кожній дотичності відчуваю ці буревії.
Звук вітру, кроки на стежці дутій,
Лірика вловлює те, що між людьми.
Кожен вірш – магія, потік безмежності,
Душа, з’єднана між спогадами і замислами.
Харченко Вікторія
Коли серце мовить віршами,
Ти чуєш душі найглибші сни.
Ліна Костенко, натхнення без віку,
Твої слова ведуть до єдності світу.
У кожному слові – емоцій потік,
Глибокі роздуми – це душі специфіка.
Тонка лірика, як роса на траві,
Відчуваю, як оживають сновидіння у мені.
Дзюба Анатолій
Мов веде за собою, душа у полоні,
Вірші твої, Ліно, зворушують серце.
Слова, немов вітри, в’яже у мріях,
Глибокі роздуми покликані у втілах.
На просторах думки, емоційній хвилі,
Відчуваю, як цвіте серце в днині.
Тонка лірика – це шлях до всевідчування,
У віршах ти даруєш мені натхнення.
Левченко Степан
На краю ночі, коли світ спить,
Душа прокидається, починає літати.
Ліна Костенко – твій голос у темряві,
Глибокі роздуми, обіймають мрії.
Ти вчиш нас жити, падати, вставати,
Тонка лірика – історії кохання.
Кожен рядок – це стежка в усвідомленні,
Душа назад до краси повертається.
Савченко Ольга
Як струмок весняний, душа минає,
Вірші Костенко – палаючий океан.
Глибокі роздуми, безмовні краплі,
Література відчуває польоту мрії.
Тонкі рядки – це музику слова,
Вони возвеличують, змушують знову.
Серцем відчуваю, як життя тривожить,
Поетеса провадить в глибоку безодню.
Бондаренко Руслан
У тиші, де мрії стають явдою,
Душа співає, і світ стає м’якшим.
Ліна Костенко – поетеса емоцій,
Глибокі роздуми про безмежні пророки.
На стежці до світла, крокуючи в тіні,
Тонка лірика твоя – це дзеркало у сні.
В кожному вірші – відображення шляху,
Душа плекає віру, надію й красу.
