Невеликі вірші про війну: Лаконічні та вражаючі картини бойових подій

Шевченко Тарас

Здригаються землі,
вогонь в небі гуде,

крила мрій згоріли —

надія в диму йде.

Франко Іван

В тумані постріли,

наче зведено ряд,

душі заблукали —

в’язні свого солдат.

Коцюбинський Михайло

Лиш ехо гучне,

власне, безсиле,

доля стогне в мені,

забарабанили…

Лесь Курбас

Коли прийде радість,

в обіймах сліз,

ми встанемо знову —

серце без віз.

Грінченко Борис

Ні, не зламаю!

Вогонь зверху і внизу,

душа моя співає —

наші права — то грозу.

Симоненко Василь

На межі стоїмо,

лікар плутає шов,

в серцях не згасити

поступ перемог.

Тичина Павло

Зорі згасли в тьмі,

світла не знай,

досить вже нам сліз,

дати ворогам край.

Осьмак Ольга

Руки втомлені,

по краплі в’ються сльози,

в кожній пам’яті —

перемоги ніжні коси.

Бандера Степан

Шумно в полях,

смерть врізається в груди,

та поки живу,

сій надію, як вуглі.

Дзюба Олександр

Зберігаю тепло,

пам’ять гне руки,

в знову живу, —

сила є лише в думках.