пам’ять і вічна любов

Коваленко Олена

У тихій ночі серце стукотить,

Гукає пам’ять, як дзвінка вода,

У кожній краплі вічність горить,

Любов моя – найвірніша з повад.

На зірках бачу твоє обличчя,

Словами вієш ти в хмарах вітрів,

Пам’ять про нас – вогняна сріблястя,

Кохання вічне в сердечних величах.

Дмитренко Сергій

Серед вітрів, де розцвітає мить,

Пам’ять літає, в ритмі вона,

Вічна любов, що не може згасить,

Піснею тихою в небі сплива.

Спогади ніжно, як світанок,

Твій сміх у тиші, мов пташиний спів,

У серці повік, ти мій дивний ранок,

Коли вічно, тоді й навіки жив.

Бойко Микита

О, пам’ять – це наші розмови,

Вона дбайливо зберігає любов,

У тому світі, де все може зникнути,

Ми залишаємо слід в небесах колов.

В серці палає вічна надія,

Коли тінь твоя знову з’явиться,

У мріях моїх безмежна своєрідність,

Хай пам’ять про нас без кінця далі триватиме.

Лісовий Анна

Запалю свічки пам’яті вночі,

Твої очі, мов зірки, яскраві,

Від безмежності вічної в душі,

Твоя любов в кожному взагалі.

Слухаю вітер – він шепоче тугу,

Про те, що колись було для нас,

Вічні моменти в забутій дорозі,

У пам’яті світу шепотить твій крас.

Гнатюк Владислав

Кохання – це те, що не забути,

У тих спогадах я досконалий.

Пам’ять про тебе – літера вчути,

Слова, що сходяться у піснях небагато.

Кожен момент, як перо, що крило,

У вирі часу – немає ворот.

В серці моєму вічно кохання,

Нехай пам’ять плете мій золотий ряд.

Романчук Катерина

О, пам’ять – це наш з тобою сад,

Де рослина любові щодня цвіте,

Мирна пора, лиш неначе смуток,

Вічна розмова на полях, в теплі.

Твій голос лунає як мелодія,

В зоряному небі без краю,

Кохання сплітається в казкову серію,

Там, де пам’ять завжди живе без краю.