Прикольні вірші про дідуся: Весела й зворушлива родинна лірика

Іваненко Петро

В бабусі на столі пиріжки,

А дідусь сміється, гомонить:

«Хочете, я вам, малята,

Веселу казку розкажу?»

Послухайте, яка то штука —

У лісі вовк зустрів їжачка,

Запросив його на свято,

На свято смачненької страви!

Коваленко Марія

Дідусю, де твій черевик?

Знов десь мандруєш по світу,

Качки б’ються у річці,

А ти знову гониш до крамниці!

Ти смієшся, щось таке кажеш,

Раптом потрапиш у липку,

Ти знову розкажеш про літа,

Як за тобою мчала гусениця.

Сидоренко Олександр

Зварив дідусь нам компот,

Ставили в сито — готуй!

Забув про що сміятись,

Тепер і про це співа!

Гречка в табуретці ховається,

У кутку кішка мявкає.

А дідусь, насмішивши всіх,

Всі рецепти виводить у мріях.

Ромашенко Таня

Дідусь у саду засів помідори,

Ану там, та й небесами!

Згадує, як у молодості

Всі приносять щасливі сни.

Як гріє дощ, то добре жити,

Коли з нами друг, любий дід!

З ним кашу варити, вечеряти,

Ми з ним хвалимою мрією ростем!

Тищенко Валерій

Знову млинці приготував,

Дідусь сміється, ніколи не спить.

«Виростимо квіти, наслідки навіть,

Лише б сонце не сяло з меду!»

Навколо нас веселі птахи,

Курчата в лжливій чужині.

А дідусь скаже: «Все у порядку,

Весна — це свято, що ми повинні!»

Левченко Ганна

«Дідусю, знову на Січ!» —

Ти сміешся повірити в майбутнє.

Приключення чекають на всіх,

Разом йдемо, хай світ чути!

Обірвали струні з кішки,

А у хаті вже не сплять.

Ми сміємося разом з тобою,

Створюємо святу мить!

Орельська Наталя

Дідусь садить картоплю у полі,

Сміється й веселиться сам.

Взяв з собою нас, діток,

А ми — з посмішками щирими!

Копаємо разом, співаємо,

Сонце налило нас з води.

Передача мрій на столі —

Дідусь наш куратор сьогодні!

Бондаренко Сергій

Глянь, конячка з дудочкою заблудилася,

В дідусевій грядці нагадала:

«Я — твій друг, а ти — мій дід,

Часом соромно, але не ведися!»

Ти навчив мене слухати пісні,

Коли все йде на свій напрямок.

А в спогадах ти ще молодий,

Мешкаєш у серці, не згаснеш.

Савченко Ольга

Дідусь крутить барвисті іграшки,

Кумедні, що весну запрошують.

На вулиці сміх жалю,

Сині птахи над головою.

Стане чаю, та й з м’ятою,

А за вікном весна прокидається,

Спогади з тобою, дідусю,

Навсігди разом, майбутнє кумедне!

Щербань Анатолій

Дідусь з півдня на ножику,

Зсипає рисинки в грядці.

«Швидше за всіх кульки вмій крутити,

Хоча синиця — справа важка!»

Носять пташки соломинки,

Час дозріває, — о, які качки!

Ще трошки, і осінь в дорозі,

Дідусь сміється, а ми радіємо!