Роздуми про значення художнього слова: Поетичне втілення сили мови

Кравченко Олександр

Слово – це світло, що веде в тьму,

Поетична сила, що ллється в думу.

Лагідний шепіт на вітрах часу,

Слово, як мрія, кружляє в космосі.

В косах яскравих співає весна,

У словах потужних сміється вона.

Там, де безмежжя і віра жива,

Кажи, малюй, – душа твоя права.

Мельник Тетяна

Я навчаюся в звучанні тиші,

Слово – немов пташині коливання.

Воно може бути, може лишити

Слід на серцях, на всіх спогадах п’янких.

Палітра мови – сяйво радість,

В сонці irise бачу я яскравість.

Поетичне серце – надійний компас,

Що веде до світу, де мрії дійсні.

Гончаренко Ігор

Мова – як ріка, що тече безкрая,

У її глибинах таємниця життя.

Слово – це згусток доброти, осінь,

В ньому шукаю я свого призначення.

Відлуння миті в просторах лунких,

Поетичні ритми – серця відлуння.

Сили мови не зможе зламати

Тіні забуття, де ще світло грає.

Левченко Марія

За кожним словом – вічний прекрас,

Лунка прощання в обіймах весни.

Мова звучить, як гіра в небі,

Рясноцвіт між сподівань і снів.

Там, де є мрія, – там буде серце,

Поетичний лад, що ніколи не зникне.

У словах – сила, у словах – любов,

Вони утілюють те, чим живе знов.

Павленко Артем

На полотні мови сплелася доля,

Поетичні світи – це безмежна неволя.

Слово я кую, мов коваль у руді,

Нехай заграє, вразить, поєднає.

Сила живе, коли серце відкрито,

В ритмі думок, в спаленій квасній.

Я вкажу шлях, я розмова вітру,

За мною завжди залишається наш дім.

Соловей Олег

Коли слово торкається душі,

Це мить, що зупиняє час у мандрівці.

Поетичний вислів, як легкий радіс,

Розкриває світ, що в темряві ховався.

Сила в словах – це міць і краса,

Вона пульсує, дихає в кожній частині.

Створюючи образи, збликуючи мрії,

Мова – безмежна, вільна, як зірка.