Смішні вірші про школу: Веселі історії зі шкільного життя
Іваненко Олена
У класі шум, у класі гам,
Забула я, де ж мій драм?
Сиджу, дивлюсь на папери,
А початок вже в зошиті—терпи, терпи!
Уроки минають, як вітри,
А в голові лише пустоти—
"Гей, мій друг, де твоя шпаргалка?"
"Вона втекла — десь за окалкою!"
Петров Сергій
На фізкультурі стрибок через парти,
Практично всі в теля—чумні дії й жарти.
А вчителька кричить: "Не бігайте так!"
А ми, немов ракети, — "Ля-ля-ля! Грег!"
Забута ранець в коридорі,
Там сплять сосиски у партнерстві з горі.
"Наступного разу, з друзями всі,
Не забуде ніхто—гей, дай, принеси!"
Коваленко Марія
Коли дзвоник лунає у нашій школі,
Готові знову до знань, все з долі!
Але ото в табелі—п’ятірок з фізики…
А з хімії замість "з" — один тіткар!
Уроки складненькі, та ми не сумуємо,
На перерві з колегами сміємося і рвемо.
Шкільне життя — це дотепності майстерня,
Сміх наш лунав, як безмежна пісня!
Лисенко Іван
Вчителька з мітлою, в руках её чисто,
Нам правда смішно, а їй — дуже дико.
"Сядьте рівно, учні, не дражніть, — жартує.
В житті складніше — звірята нас чекають!"
На підлозі таємниці, на стінах — сліди,
Скільки тут казок, веселих прокляттів!
В школі завжди веселощів в небі мільйон,
І сміх наш ллється, немов річковий фон!
Гудима Андрій
Спізнився я на урок, як завжди,
Летів у шкарпетках, мов по мосту води.
Вчитель запитує: “Де був, мій серденько?”
Я вражений: "Дотягнувся до зірок, вогонь в одному!"
На математиці порахував шаради,
Вийшло так: як повітряні вікна невпинно раду!
Весь клас сміється: "Ти гений, гад в окопі!"
І я сам утікаю з призами з підбору!
Бондаренко Людмила
Знову спізнились, геть запізились!
Ми з братом легесенько на перерві доторкнулись.
"Де твоя сумка?" — "У вчительки на роялі!"
А взагалі, науку ми проходимо на дотик, не крили!
Кумедні пригоди, класи, а може бардак,
Але в шкільному житті, не дідько!
Тут так смішно, кімнати, парти—
Ми не просто вже партнери — ми звірі з кумедними картками!
Сидоренко Наталія
Сниться мені у класі, десь у тиші,
Як я зошит мій гублю з великими грішами.
А вчитель той час, ненаглядний друг,
Кричить: “Де ти, дивись, і не будь глухий!”
Майнув мій друг, мов завіявся вітер,
Він знову на уроці вийшов на мітри!
В той час зумів заплутати весь клас,
Шляхом до сміху з усіх найдальших уми!
Нечипоренко Володимир
За партою сидів, думав про слово гра,
А в мене українська — правити не кра!
Тут ржуть всі потроху з моделей,
І сміх лунає: "Ляля, за грачками ми!"
Практика проста: відійди у бік!
Не зможу вгадати знову секрет скоропостижу.
А вчителька з сусіднього класу сміється:
"Тож розуміти — не грати у смішні гребінці!"
Тищенко Олександр
Коли почався урок, вдяг одежу в стиль,
Питають: "Чи в член на шапці стій?"
Я в кадрах ненароком зашукую й сміюся,
Знову заспіваю, в побуті не терплюсь.
А на уроці постійно, вимальовуємся:
Струнка вчителька в одязі з радощами.
І поки всі сміються, в тиші зави,
Ми знову вирушаємо в мандри без мови!
