Тарас Шевченко – Вірші про війну: Класичний погляд на битву за свободу
Коваленко Олег
В полях, де вітер сміється,
Там червона квітка цвіте,
В пам’яті вічна війна,
За свободу серце боре.
Глянь, як на небі хмари,
Душа кличе, там, за краєм,
Тарас співає, в огні,
Кожен крок — за волю, за мрію.
Шевчук Марія
Там, де лунає грім битви,
Вітер плаче, гірко залива,
Боремося в ім’я правди,
Сонце встає, не забува.
Поет скаржиться про втрати,
Серед друзів – біль розлуки,
Як же важко, країна рідна,
Відстоювати, боронити.
Соломоненко Андрій
Лице простих, як небо синє,
Заковані у бойові ланцюги,
Тарас, ти в серці моєму,
Говори, йди, до нас не зникни.
На ланах родина пише —
Вірші, що нас ведуть в бій,
Віримо в правду, свободу,
Навіть на поле — ти з нами, мій.
Веренич Олена
Коли руку простягну —
Дай мені, Боже, мужності!
Як Тарас, в серці жевріє
Віра, що призведе до перемоги.
Під стукіт сердець, в диму,
Ми за правду, за нарід,
В окопах лункий гімн
Виходить в світ, кричить: "Слава!"
Дорошенко Павло
В полях, де солдат вмирає,
Сотні історій й словес,
Тарас на битві відстоює,
Свободу — як світла інтеграція.
Ні, не будемо забутими,
Кожен з нас — за справжню правду,
Тож вишиванки, мов гімни,
Долонями стиснувши пульс.
Левченко Настя
Співи лунають над полями,
Війна — то не просто чвари,
Тарасове слово в серці,
Навчає нас намиті ж дали.
Під Борщагівкою мерехтить
Зоря з надією в Подолі,
Я за свободу, як у вірші,
Ратую в імя нашої кольору.
Степаненко Юлія
Червоне море, очі кроваві,
Тарас веде нас крізь час,
Ми, вояки, з вітром підняті,
Серед жестоких, давніх образ.
На кожному кроці — пам’ять,
Крики, які не вмирають,
З свободи сміливі поштовхи —
Запалюють наші щити.
Климович Ігор
Тиша вмикає серця —
Війна загроза, мир кличе,
Тарас живе в родині,
Спільна справа — всі ми у відважному.
Напрузі дні сплітає,
На вустах вірші Шевченка,
З перемогою до днів ясних,
Нехай свобода вже стукає.
Грушевський Тарас
Хмари пливуть на небі сірі,
Війна жарти, сльози небес,
Тарас нам пісню запалив,
За волю — лину до небес.
Пекло шалене криваве,
Борітеся на кожному кроці,
В снах моїх — замість битви
Виглядають гостинці з погляду.
Костюк Христина
Ніч холодна, хмари панують,
Тарас стоїть, мов вважає,
З історією в очах впертих
Тепер гукнув у серці своєму.
На помсту, на радість – вперед!
Наша країна знову в строю!
Ми перекриваємо наші сили,
Захищаємо волю свою.
