Вірші і загадки про українську мову: Цікаве пізнання рідного слова

Коваленко Марія

В ріднім слові мрії сплять,

Звуки пташині, як весняний радісний спів.

Кожен склад – це світ, що сяє,

Тут історії та злиття давні, й нові.

В словах закодовані секрети,

І що не кажи – сила є одна:

Вікові рядки – наші вітрила,

Мова – душа, що до зірок нас веде.

Шевченко Петро

В глибині рідного слова

Скриня мудрості, давніх і нових днів.

Загадки серця, вітрів жарт

Слухають з нами колисанки трав.

В кожнім слові – образи, мрії,

Голос предків, таємниці мов,

Нація, що у звуках рясніє,

Говорить з нами від давніх пор.

Левченко Олена

О, мово рідна, твої шляхи

Ведуть до причин, до снів і думок.

Ти – річка, що в серці течет,

Незвіданим образом, за вітрами встигла блукать.

Загадки твої, словесні дива,

Ткацтво в віках, сприйняття строкате.

Вивчаю тебе, в ритмі меча,

На шляху пізнання – мова свята.

Гнатенко Владислав

У лісі лунає незримий сміх,

Словами граємо в нашій країні.

Загадка слова – цікава річ,

У ній починаються нові досягнення за рікою.

Кожен виток, кожен звук –

Золотий ключик до сердець.

Відкриваю мову, ходжу без мук,

Загадки для душі – мої серцец!

Трохимчук Анастасія

Слово, ти зірка, що світить у пітьмі,

У морі мов – ти лебідка, чиста і мила.

В кожній загадці – натхнення,

В рідному слові зашито тепло родини.

Приголомшу світ, дузі лунають,

Як звуки гармонії в співах.

Ти – моє диво, моя основа,

У віршах та загадках я тебе відшукаю.

Сосновський Назар

Я вловлюю мову, як хвилі на заході,

Загадки криються в строфах весняних.

Цікаве пізнання – мови дотик,

На кожнім кроці, як заліт журавлі.

Розгортаю книжки, відзнобуваю слово,

Несе нас у даль,наче пташине гніздо.

Ти, душа рідної мови, мій спокій,

Дві загадки у святі – складемо разом веред.

Крупський Артем

В твоїх словах – завжди магія ховається,

Тайна, що світлом в серцях пробуджує.

Загадки мови в тиші співають,

Шлях до справжнього, куди чуєш, ведуть.

Ти, мово, наче вітрила ясні,

Кого ведеш до нових берегів.

В кожному складі дихання весни,

Живу розгадку незмірної любові.

Сидоренко Катерина

Слово рідне, прозоре, як радість,

Ти – вітання, що гріє душу.

Загадки твій сміх, таємнича пісня,

Відкриваєш часи, твої стежки діждуть.

Мовленнєва скарбниця, хай живе!

Кожен вираз – це колекція днів.

Цікаве пізнання, сміх, не мовчить,

Мова, рідна писанка, вічна в лініях.

Громовий Ілля

Я вчу тебе, моя мово, як сонце,

Твої можливості в безмежжі духу.

Загадки заховані в кожній мить,

Засвітимо разом у ній графику крижані.

Слів величність – невтомна рекорди,

В зелені дерев відгуки літа.

Цікаве пізнання – це не тільки в словах,

В серці шияться обійми, що на нас чекає.

Назаренко Таня

О мово, мила, співай, як ріка,

Кожний склад нових поетичних ключів.

Загадки, як світло, твоє – колекція,

Вивчаю тебе, найдорожча, у всіх часах.

Ти, як сонце, що гріє в морозні дні,

Погляди старих, солодкий відлун з часів.

На слоні глибоких слів стоїш –

В кожному звуці природність дивна живе.