Вірші про батьків

Шевченко Тарас

У весняний день, коли квітне луг,

Пам’ятаю голос батька, мов гомін,

Він навчав мене любити землі,

Де мрії розцвітають, мов у сні.

Костенко Ліна

Батьківська рука — то невидимий щит,

Вона охороняла, поки я росла,

У серці мені вкладав вогонь і світ,

Тепло їх любові ніколи не згасла.

Симоненко Василь

Як закрию очі, чую на столі,

Пісні матері ллються, мов чисті сльози,

Вони вчать мене рости на землі,

Смугасту стежину, що веде до розуму.

Андрухович Юрій

В батьківських руках — вибір долі сон,

Вони навчали, що важливо — жити,

Вказали шлях, що веде у вікон,

Куди будемо разом ми мрії плекати.

Стус Василь

В моєму серці — батьківське слово,

Всі радощі й горе, справжнє натхнення,

Кожен день, мов нова смуга дива,

Я вчусь у житті від їх терпіння.

Герасим’юк Оксана

Батьків дім, мов затишний порт,

Там, де згадується усмішка луна,

У серці моєму не гасне той зворот,

В їх мудрості стільки безмежних глибин.

Мисик Олег

Затишний вечір, мати колись,

Лічила мені зірочки з небес,

Тепер я сам у вічному біс,

Але її молитва веде мене через весь.

Дзюба Іван

Сонце саду нам шепоче таємниці,

Батьки закладали в нас тільки віру,

В їхнє тепло — найважливіші границі,

Вони — наче крила для кожної мрії.

Линак Оля

У спадок нам залишили любов,

Словами, вчинками, теплом теплити,

Я берегтиму їх до самої гроби,

Як серце тріпоче, про них я буду співати.

Чуприн Володимир

Слово батька — не просто порада,

Це книга, що довго живе в думках,

Вона вчить мене, і я не зумію

Забути той світло, що дав мені в знаках.