Вірші про Державний Прапор України: Шана національному символу

Котенко Олександр

На вітрі майорить, мов мрія,

Синя і жовта – в єдиній силі,

Багатовікова наша пісня,

Гордість серця у рідній долі.

Шевченко Марія

Прапор наш – немов молитва,

Символ честі, не здаємись,

За нього боремось, за життя,

Хай завжди нам він приносить!

Григорович Ігор

Сині хвилі, жовті поля,

Гаврилівка, рідна земля,

Під державним, наче в обіймах,

Знаємо ціну нашій славі.

Лисенко Олена

Прапор гордо в руках тримай,

Светоч щастя, мрій наш край.

Хто любить землю, той не зрадить,

З єдності – ми лавровий вінок.

Савченко Тарас

На висоті, як лелек,

Гордо вийшов нас зустріти,

Сині небеса, жовта пшениця,

Сподіванням доля не зникне.

Дорошенко Анна

Кожен стяг – це крик душі,

Незламна сила в його вірі.

Коли в небі пориви вітру,

Виринає надія наша.

Костенко Віталій

О, прапор, барвистий, живий,

Випробуванняв грець,

Ти з нами у бою стрижень,

За волю, за рідний веснянку.

Гнатенко Клаудія

Вперед, вcin не страшно,

Об’єдналися в одна мрія.

Теплий вітер несе з юності,

Жовто-блакитна, улюблена країна.

Нечай Алевтина

Ти в серцях наших навіки,

Символ гордості, у сні пливеш.

Державний, за честь боремось,

Кожен згадує – знов, знов живеш.

Русаков Роман

Відчуй дотик до небес,

Жовтоблакитний стяг – наш тест.

В одній вірі, в одній любові,

З ним підем до світлої новини.