Вірші про Другу світову війну: Трагедія та героїчне протистояння
Коваль Олександр
На полях, де смерть і гнів,
Там, де рвалися снаряди,
Де стогнали в муках мрії,
В пам’яті живуть ті зради.
Кров священна, злочинні крики,
Нас молодих у бій вели.
Та у серці, тихий клик —
Вільні ми, нас не втопили.
Шевченко Марія
Ніч спускалася, темно було,
Но війна окутала світ.
На передовій, в холод і тепло,
Мужність змагалася з гнівом і злість.
А в окопах – драми і сльози,
Смерті спогади вчорашніх днів.
Кожен з нас, як вогні з погаслих,
Ставав тихим героєм у світі нових.
Лисенко Петро
Шурхіт шин, грім пострілів гучних,
Згадую бойові свята.
Зраджено лінії ліній,
Але серце моє не спить, не вмира.
Від вершин до похмурих глибин,
Ті, хто з нами, в пам’яті живі.
Віримо в світло, йдемо за ним,
Героїчні дні у спогадах — це ми.
Харченко Ганна
Сонце сідало на тій стежці,
Де мати вже не чула сина,
Де сльози змивалися в траві,
У серцях — безсонні муки безсмертного блука.
Безжальні битви, тіні в night,
А в пам’яті — гордість й смуток.
У смузі життя, на стежці сліпій,
Ми пам’ятаємо, визволяємось в мить.
Сидоренко Іван
Сила в серцях, це знаємо знов,
Де краплі крові зливаються в ріки.
Наш штраф, як Virtus, лиш перемога,
Відмежує силу в криках.
Нелегкий шлях, та справжній вогонь,
Ми будемо шукати у більшості тінь,
І вознесемо живі національні,
В’яжемо разом звитягу між смертю та сном.
Павленко Юлія
Вірші з вогню, що спопеляють,
Сидять під серцем війни гіркота.
Се легкість у слідах цинкових,
Кричать з глибин нерозумного домівка.
Але там, за туманом, блищать зірки,
Як мужні беріжуть спогади.
Тепер усі принадно йдуть,
Так зав’яжемся, сміємося у безупинному.
Рябоконь Василь
Мда, гори в строю на дню,
Дощі душу поливають.
Вихоплюють з серця чесноту,
З мрії, що вдихає вихай.
Товариство наше, все у нам,
Тернистий шлях виживання.
Кожен бій за краплю спокою,
Подих свободи і поступу веде.
Олійник Ніна
Там, де світло вечора дзвенить,
О, пам’ять, в сльозах гірких мла.
Кров поetримаєм в суверенітет,
Героям наша вдячність без дна.
Ті, хто серцями наші знав,
Між нами цвітуть безсмертні дні.
Ми не забудемо никогда —
Золоті слова переможної весни.
Бондаренко Тарас
В муках ночей без зору й віри,
Пройдуть часом злидні у нас.
Те, що встигли подолати,
Залишить у серці златий нас.
Герої постали, невтоплені в аркуші,
Кожен шепіт в тиші зберіга.
Кожна страта вишнева свічка,
В муках написано — в пам’яті жива.
Кузьменко Світлана
Смертельний спалах, грім раз у раз,
На горизонті видні мрії злочини.
Нас прорвуть до мети — гарт життю,
Де майбутнє буде, як світанок, одне.
Кожен бій, не без жертви є,
Всі, хто поряд, мріємо про мир.
Але пам’ятаймо: в серцях генерала –
Героїчна сила в кривавих пробілах.