Вірші про Другу світову війну: Трагедія та героїчне протистояння

Коваль Олександр

На полях, де смерть і гнів,

Там, де рвалися снаряди,

Де стогнали в муках мрії,

В пам’яті живуть ті зради.

Кров священна, злочинні крики,

Нас молодих у бій вели.

Та у серці, тихий клик —

Вільні ми, нас не втопили.

Шевченко Марія

Ніч спускалася, темно було,

Но війна окутала світ.

На передовій, в холод і тепло,

Мужність змагалася з гнівом і злість.

А в окопах – драми і сльози,

Смерті спогади вчорашніх днів.

Кожен з нас, як вогні з погаслих,

Ставав тихим героєм у світі нових.

Лисенко Петро

Шурхіт шин, грім пострілів гучних,

Згадую бойові свята.

Зраджено лінії ліній,

Але серце моє не спить, не вмира.

Від вершин до похмурих глибин,

Ті, хто з нами, в пам’яті живі.

Віримо в світло, йдемо за ним,

Героїчні дні у спогадах — це ми.

Харченко Ганна

Сонце сідало на тій стежці,

Де мати вже не чула сина,

Де сльози змивалися в траві,

У серцях — безсонні муки безсмертного блука.

Безжальні битви, тіні в night,

А в пам’яті — гордість й смуток.

У смузі життя, на стежці сліпій,

Ми пам’ятаємо, визволяємось в мить.

Сидоренко Іван

Сила в серцях, це знаємо знов,

Де краплі крові зливаються в ріки.

Наш штраф, як Virtus, лиш перемога,

Відмежує силу в криках.

Нелегкий шлях, та справжній вогонь,

Ми будемо шукати у більшості тінь,

І вознесемо живі національні,

В’яжемо разом звитягу між смертю та сном.

Павленко Юлія

Вірші з вогню, що спопеляють,

Сидять під серцем війни гіркота.

Се легкість у слідах цинкових,

Кричать з глибин нерозумного домівка.

Але там, за туманом, блищать зірки,

Як мужні беріжуть спогади.

Тепер усі принадно йдуть,

Так зав’яжемся, сміємося у безупинному.

Рябоконь Василь

Мда, гори в строю на дню,

Дощі душу поливають.

Вихоплюють з серця чесноту,

З мрії, що вдихає вихай.

Товариство наше, все у нам,

Тернистий шлях виживання.

Кожен бій за краплю спокою,

Подих свободи і поступу веде.

Олійник Ніна

Там, де світло вечора дзвенить,

О, пам’ять, в сльозах гірких мла.

Кров поetримаєм в суверенітет,

Героям наша вдячність без дна.

Ті, хто серцями наші знав,

Між нами цвітуть безсмертні дні.

Ми не забудемо никогда —

Золоті слова переможної весни.

Бондаренко Тарас

В муках ночей без зору й віри,

Пройдуть часом злидні у нас.

Те, що встигли подолати,

Залишить у серці златий нас.

Герої постали, невтоплені в аркуші,

Кожен шепіт в тиші зберіга.

Кожна страта вишнева свічка,

В муках написано — в пам’яті жива.

Кузьменко Світлана

Смертельний спалах, грім раз у раз,

На горизонті видні мрії злочини.

Нас прорвуть до мети — гарт життю,

Де майбутнє буде, як світанок, одне.

Кожен бій, не без жертви є,

Всі, хто поряд, мріємо про мир.

Але пам’ятаймо: в серцях генерала –

Героїчна сила в кривавих пробілах.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *