Вірші про кохання: Багатогранність почуттів у поетичній формі

Коваленко Тетяна

В твоїх очах, як у небі зорі,

Таємниці ночі, світла мрії.

В мить, коли зчинився грім і буря,

Моє серце стало на коліна, в тиші.

Кожна сльоза – як роса на траві,

Смак твоїх губ – весняних вітрів.

Кохання – це чари, якими живу,

Доле моя, з тобою я на струні.

Орлов Сергій

Час, як ріка, невпинно мчить,

Але в нас – вогонь, що ніколи не згасне.

Між словами, що з lipsу звучать,

Ту досконалість знайти важко, але прекрасне.

В твоїх обіймах забуваю про світ,

Кожен дотик – це міридіан натхнення.

Кохання – це не просто привіт,

Це глибини, що скриваються в миттєвості.

Дорошенко Олена

Далеко звуки гудків потяга,

Але ти – близько, як завжди, мій коханий.

Між серцями стелиться наша дорога,

У світлі надії, що в нас остаточно радісна.

Вітри рвуть листя, як нашу любов,

Але незламні вірші, написані долею.

Ти – мій вектор, мій вічний основ,

В тобі ховається мій грозовий зореопад.

Соловйова Наталя

Запах квітів в повітрі весняне,

Ваші руки – так ніжно мене гойдають.

Кожен поцілунок – як пелюстка руті,

Записується в серце, старі пам’яті жадно.

Твій сміх – це мелодія моїх вечорів,

Світло твоєї душі – огонь у пітьмі.

Моя пісня про кохання живе в словах,

Разом – в нашій невблаганній тиші.

Бурлаков Андрій

Із ніжності твоєї печалі,

З неповторного погляду, я живу,

В зіткненні душ, як з ланцюгами криалі,

Знаходжу щастя, що щодня виглядає уранці.

Ти – обличчя мого відчаю та мрій,

У всіх моїх віршах, у серйозних думках.

Кохання – це сміливість та ніжність двох,

Не тільки плоті, але й душі в полоні чаклунських скакалок.

Гончарова Юлія

Я загубилася в твоєму погляді,

В словах, які звучать, як наспів анна.

Страх акірно рветься з дні, як у вітрі –

Але твоє серце – моя небесна арка.

Нехай пройдуть зливи над нашими головами,

Ніжність квітів буде в нас повільно.

Кохання наше – це пісня без перерви,

Вона звучить, як рефлексії життєвого поля.

Петренко Віктор

Відчуваю твій дотик, як сонце вирує,

Твоя любов – це підґрунтя моїх висот.

Ззовні шум вітру, а всередині – музи,

Ти – мій поет, і мрія – це мій політ.

Сердечна мелодія ллється з рядків,

Вона, як ріка, безсумнівно тече.

Кохання – це біль, це сміх, це снага,

Це пісня, що лоторіі днем на моєму шляху.

Литвиненко Оксана

Коли заходить сонце, тінь грає,

Хвилі моря співають пісні вітру.

Я тебе шукаю в тиші, де день спить,

Ти – моя гордість, ти – мій найбільший спогад.

Твої обійми, як нагарант у зливі,

Ні про що не кажуть, лише серце чутливе.

Кохання твоє – це магія, це сила,

Яка у скорботах знайде себе вилизанням.

Скорик Лев

В тобі я бачу мільйони світів,

Кожен з них шепоче: «Будь зі мною!».

Наша любов – це не просто лялечки,

Це безмежжя, що веде у невідомий краю.

Ти – мій океан, палітра мрій,

А я – твій корабель, мій вітре.

Кохання – це не мить, а вічність у полоні,

Вiдчуймо разом, як ллється в нас енергій.

Кучеренко Ярослав

У вогні твоїх очей я втрачаюсь,

В снах торкаюся ніжної шкіри.

Крок за кроком, у вічність я кваплюсь,

Наше кохання в мсі квітучих ікри.

Кожне дотик – це кардіограма,

Мелодія сердець, об‘єднана в один.

Кажуть, що з любові починається життя,

І я з тобою дійсно хочеться вражений бути.