Вірші про любов до онуків: Тепло родинних зв’язків у поезії
Петренко Олена
У світлі радісного дня,
Моя бабуся, мій малий,
Ти для мене — радість вся,
Тепло серця, світлий мир.
Усмішка твоя — небо ясне,
Твої обійми — крепкий дім,
Ти — мій світ, мій скарб і сказка,
В сердечному куточку — я твій дім.
Гнатюк Марія
З глибини, де минають дні,
Зі сторінок, що ви криті,
Я бачу тебе навіть у снах,
Мій милий онученку, ти — мій шлях.
Тепло родини у твоїх очах,
Ти — надія і радість в майбутті,
З тобою не страшні навіть грози —
Дороге ти відлуння нашої пісні.
Коваленко Тарас
Ти сидиш на колінах моїх,
Малюєш в хмарах літа,
Я розповім тобі легенди,
Про наш рід, про свято літа.
Твої дитячі мрії — наче світло,
Що розсіює тривоги та страх,
У твоїх очах — яскраве джерело,
Яким годується вогонь у моїх снах.
Савченко Ірина
Зорі світять тобі з гори,
Науку в серці моя родина,
Прийди, мій онучку, до мене,
Тут, теплою, до тебе встигли.
Я дам тобі шматочок щастя,
Зберу усі краплі сліз,
Бо любов у нас безмежна —
Онуку, ти — найкращий мій приз.
Чередниченко Василь
Ти, мов сонце, що встає,
З усмішкою просипаєш радість,
Мій маленький, ще й мій учень,
У шепоті вітру — твоя пісня.
Разом ми в казці закохані,
Тепло родини — в нашій долі,
Давай в обіймах збережемо
Цю любов, що сяє доречно.
Іваненко Ніна
Твій сміх лунає мов музику,
Тепло родинних зв’язків — в сердечності,
Кожен твій крок — це магія,
Онуку, ти — моя Божа мрія.
Граємо в життя разом,
Наші посмішки — світла зірка,
З тобою світ стає яскравішим,
Як дощі після літа, щасливі в вірі!
Шацька Лариса
Моя любов до тебе безмірна,
В кожному слові — стільки свят,
В обіймах твоїх – усю приязнь,
Тепло родини, наче мед.
Ти — моя радість у тривозі,
Мій онучень, ти — світло в сутінках,
Моя мрія, моя надія,
В тобі я живу, з тобою в серцях.
Громадська Ольга
На березі спогадів росте,
Ти приходиш до мене, мов вітер,
З любов’ю покриваєш навіть снами,
О, мій онук, будь завжди вірний.
Складаю пісеньки про тебе,
Усмішки, що гріють, мов сонце,
Нехай щастя й любов перетворюють
Цю мить у величну пісню батьківства.
Федоров Андрій
У червоному закаті днів,
Твої очі — кристали живої води.
Ти — втілення наших мрій,
Мій онучень, в тобі — цілий світ.
Нехай в словах розквітає
Тепло родини в кожному вірші,
В твоїй усмішці палко живає
Кохання пульсація до нас — за мить.
Сидоренко Катерина
В серці мого роду ти — старання,
Родинне тепло у твоїх руках,
Мий онук, відкриваєш безмежжя,
Сонячні дні, в обіймах — страх.
Ти — маленька зоря над світом,
Тут любов пнеться в землі,
Давай разом активніше творити
Тепло рідного вогнища у собі!
