Вірші про Миколаїв: Місто корабелів у поетичних образах

Коваленко Олександр

У гавані тихій зранку,

Лягають тіні, як вітрила,

В Миколаєві — місце слави,

Де мрії з дерева зростила.

Кораблі, як птахи в небо,

Відправляються у путь,

Ті, що побачили небо,

І хвилі, що кличуть, ідуть.

Ткаченко Марина

Миколаїв, місто корабелів,

Тут плавники шепчуть про сни,

Про те, як знову вийдуть на хвилі

Старі, забуті часом мрії.

Торкнуться сердець лункі звуки,

Крики вітру, что ведуть,

В чарівну подорож на руку

Мрії, що океан стереже.

Лисенко Дмитро

На узбережжі старих палі,

Там, де хвилі розбиваються,

Кораблі змайстровані руками,

Вільні, мов мрії, здіймаються.

Скільки в історії легенд,

Скільки шляхів в один бік,

Там, де любов та відвага,

Корабелування — наш вік.

Гречко Олена

Промені сонця на хвилях грають,

В Миколаєві танець життя,

Копошаться в серці надії,

Знову запалюючи світа.

Місто, що росте на хвилі,

Кораблі — стражі морських ліній,

У порах— серця, ноти й вірші,

В повітрі — свіжість, намір, надія.

Бойко Андрій

У порту, де вітрило розкриває,

Панорама до неба впирається,

Миколаїв, де кораблі мріють,

І серця молоді відрадуються.

Далеко в море, в синь глибин,

Відправляються мрії на бій,

Кожен корабель — це новий дім,

Він тягне за собою душу, як мій.

Соловей Анастасія

Коли вечір тихо спадає,

І чуються вітрила шепти,

Миколаїв, де сина мрія

Летить далеко на крилах з брутти.

Тут, де сходяться хвилі і небо,

Серце знову від крові вистоює,

Кораблі, що завжди готові

Сміливо у простори пливти.

Руденко Сергій

На водах, де зорі зливаються,

І мрії на берег лягають,

Миколаїв у вечоровому вогні —

Тут серця відволікаються, співають.

Погляд у даль, де простір безкрайній,

Корабель у змаганні з часом,

Чи можеш забути ті вітрила,

Що мрії ведуть у краси?

Черниш Яна

Стоїть місто, як молода історія,

У кожному подиху — світло ваги,

Миколаїв, де повітря тепле,

В якому беруть душі вітрила в легкі.

Кораблі рідні, як вірні друзі,

З хвилями йдуть, з хвилями відходять,

Кожен — це подорож за межі,

Де тільки творчість, де тільки свободи.

Ковальчук Руслан

В розкриті обійми моря,

Відправляються печалі в мчанні,

Миколаїв — це пісня, що грає,

Торкнеться кожного у мрії.

Кораблі, собі в свої надії,

Вся вічність йде в сині води,

Славне місто, що пам’ять кріпить,

Вашими хвилями мрії йдуть туди.

Дьячков Денис

Крики чайок у небі лунають,

Як звуки молодих сердець,

Миколаїв, де юність спалахне,

Відпускаючи надій мистець.

Кораблі, немов радість і світло,

На вітрах відчують свободу,

Це місто, де мрії немає,

Пливе в трепеті — гордість народу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *