Вірші про птахів: Політ фантазії й краса крилатих друзів

Кравець Наталія

У вільному небі, де хмари пливуть,

Летять птахи, що мріють, не знають пут.

Вони малюють мій світ кольоровий,

В польоті — свобода, в серці — сюжет новий.

Ніжні крила, мов вітрила весняні,

Збирають у собі мрії, бажання.

Соловейко в саду співає про мрії,

Кожен своєю мелодією лине в обіймі.

Лисенко Олег

Закутавшись вранці в туман сірий,

Залетів до мене птах — маленький сміливець.

Він шепчеться тихо, мов далекий вітер,

У його очах відбивається місяць.

Розправивши крила, він вгору зліта,

Куди веде його мрія — не знає ніхто.

Просторами летить, забарвлений в радість,

У полі вітрів, вщухають думки.

Степаненко Олена

Летючі соколи, екзотичні птахи,

Вони обходять землю, шукаючи світи.

Крила їхні, як думки, мітять у злеті,

Серця моїм шепотом грають у вітри.

Я на мить закриваю очі,

І в уяві знову все заколисує вітрець.

В лабіринті неба, де зірки відзначать,

Птахи дарують мені навколо безмежність.

Сидоренко Іван

Вечірнє сонце за горизонтом сіда,

Птахи в небі, мов думки, трудяться без слідів.

То ластівки радісно свистять, мов улада,

То журавлі, ніби вчителі, ведуть на п’ятій.

Політ — це вільність, за плечима — крила,

Крізь години невидимки мрії переходять.

Розловлючи хвилини, складаю в ряд слова,

Про пташок барвистих, що в серці живуть.

Громов Сергій

В небесах рідного краю

Летять птахи, ведучи пісню.

Там, де мрії розкриваються в траві,

Збуджуються серця, Кубок натхнення.

Пломеніють зірки в ріках із сліз,

Там, де пташка співає, прокладаючи шлях.

Кожен польот — мов крок на співучий гріз,

У безмежному світі — не чути сумних.

Тимошенко Анастасія

Лише уяви, як птах летить,

На крилах мрій, що в серце палають.

В них заховані таємниці життя,

Ті барви весни, де всі гріхи крадуться.

І знову в глибині хмари сизі,

Крізь ними мати синиці на чолі.

Не зупиниш силу годин —

Мить, що в небі, линає у млі.

Малюта Володимир

Скінчилася ніч, настала зоря,

Спів птахів заграє, мов струни гітари.

Крилаті друзі підносять мрії —

Вишневі сади знову в розчаруванням.

Кажуть, птахи — то вісники радості,

В їх піснях відлуння кожної зими.

Скоро в незнаній, тихій свободі

Відшукаю я себе, наче в простори до мрії.

Бондаренко Ірина

В небі, всередині ллється спів,

Сонячні промені розмальовують небес.

Нехай не буде все, як у снах,

Але в пташиному польоті — спокій мій безсмертний.

Ластівки мчать у яскраве життя,

Кожна мить дарує нам нові злети.

Слухаю вітри, для душі музика,

В їх крилатих серцях зберігаю тепло.

Костенко Дарина

У світі вітру, у диханні весни,

Пташиний хор співає простори.

Кожен птах — то втілення казки,

В них крила явлені, мов горизонти.

Летітиме те, що в душі запалимо,

Разом з вами піднімемося в небі.

Там, де краса і політ фантазії,

В пташиному ритмі — ми знайдемо себе.