Вірші про Революцію Гідності: Поетичний літопис боротьби за свободу
Коваленко Олег
Там, де крутить вітер на Майдані,
В спогадах палає синя зима,
Голос народної волі у тумані,
Кожен тут — і мати, і брат, й сама.
Сотні в ряд, з серцями, що палають,
Справедливості гук — рветься вгору,
І віримо, що зранку засяють
Гармонійно у світі віра і свобода.
Гончаренко Марія
Нічні фаєри, вогонь бажання,
Люди сміливі — вони не зупиняться,
Відвага в душах, в серці — кохання,
З мучеників дух — не зникнеться.
Крізь сльози й страхи пройшли, як один,
Боровся народ за гідність, за правду,
І в кожному з нас забилась пісня,
Шлях до волі — не згасне ніколи.
Тарасенко Андрій
Майдан накриває темряву зоря,
Крила в кольорах — жовто-сині вітри,
Історія пишеться прямо на пісочниці,
Ось він, наш час, герої живуть у мріях.
Знамено куди підноситься, в гору,
Наша боротьба завжди перед очима,
Сила народу, нам не зламати імі,
Віра в свободу — то наша основа.
Слов’янська Олена
Вона — пісня, вона — надія,
Людська душа, що піднімає,
Справедливість виборює,
В серцях — огонь, який ніколи не зникне.
Ланцюгом ми стояли, тримаючи руку,
В кожній думці — щастя, мечем на час.
Тої ночі свідками стали,
Майдан — наш дім, тож пам’ятай, нас.
Левченко Сергій
На грані світу розцвітає
Свободи вогонь, що рушить ланцюги,
Кожен серцем живе, і мріє,
Битва за світло творить нові дороги.
Майдан став символом нашої сили,
Разом ми стали, щоб змінити світ,
В душі палає вогонь — знову і знову,
Ми є, ми живі — в серці країна летить.
Дмитренко Катерина
Ніхто не забуде той клич на Майдані,
Там, де серцями змінили хлюпоче дощ,
Сотня вічних — нащадки героїв,
Завжди у пам’яті — вічного грощу.
У темряві кругом виборюємо світло,
Друзі та союзники — разом півосінців,
Верніше вийдемо до нових горизонтів,
Революцію святкувавши в серцях.
Яременко Віктор
Відкрила весна нам свої обійми,
Народ піднявся, вірячи у долю,
Майдан — це пам’ять, гідності симфонія,
Лишитися у світі і знати ім’я.
Здина сердець, та голос у граніті,
Кожен за мрію, за славу, за волю,
Хоч шлях цей тернистий, та все ж ми йдемо
З величеграбертю в любові і сили.
Бондаренко Ірина
На стадіонах почуття і сльози,
То битва за гідність, за правду, що з нами,
Герої не з забудуть вічний поход,
Майдан — це вогник у тихій еволюції.
Від пам’яті не втечем, не зникне,
Кожен з нас — зірка у небесній безодні,
Життя у наших очах, як у брані,
Назавжди залишиться ланцюг рідного стягу.
Плющ Евген
На аеродромі злетіло до неба,
Майдан — це мрія зі сліз і з вогню,
Сили об’єднали, розбили зневіру,
Свободу рідну за правду стояти.
Значення гідності, струнко витає,
Суть нашого буття — світла не зрадимо,
В єдності силою, в криках живу,
Серце моє в ритмі революції.
Степаненко Віра
Сніги лягають, як спогади свіжі,
Срібно-прозорі — сльози героїв,
Народ, що не здався у темряві свіжій,
Йде вперед, ведучи мрії нові.
Липкою пройшли ми, у вогні,
А життя — це шлях безкраїй,
День, коли кожен з нас на дяку дає,
В боротьбі за свободу, моя надія.
