Вірші про солдатських матерів: Безмежна любов і тривога у кожному слові
Коваленко Олена
Коли знову над горизонтом
Сонце радісно встає,
Моя душа, як безневинна,
Стогне, жде тебе, сине, знову.
Ти в бою, а я у мріях,
Гартаю спогади в ночі,
Твої кроки чую без кінця,
Любов моя — дар, та й печаль в серці.
Петренко Андрій
Я для тебе молюся, сину,
На колінах тримаю серце,
Кожен день сподіваюсь,
Що зірка твоя не погасне.
Справжній вогонь твого життя,
Залагодив весь мій біль,
Моя тривога — бездонна,
Але в серці, знаєш, з тобою — мир.
Мельник Наталія
Скільки сліз в зіницях ночей,
Скільки пустоти в стінах,
Тільки мати знає ту тривогу,
Яка невидимо тікає у злидні.
Сину, всередині мені тепло,
Тепло хоч і відірване з ран,
Твоя любов — як нескінченний шлях,
Не бійся, повернись, я чекаю!
Іваненко Сергій
Годинами чекаю, і дні гаснуть,
Твій голос лунає, то все, що треба.
Солдатський дім, де в вітринах листи,
Тримають душі тепло, поки ти — на обрії бою.
Нехай шторми долають нас,
Нехай тіні лякають у снах,
Безмежна материнська любов,
Як вогонь у трубі, зберігатиме разом.
Василенко Марія
Ти продовжуй, мій любий, боротися,
А я тут мучуся і грію надію.
Затишно в нас, і лунає лише,
Сон про те, як разом знову йдемо.
Твої відкриті очі — ще не закрита,
Пам’ятаю, як улітку ти спав,
А тепер твоє ім’я — в серцях наших,
Син, ти в батальних польотах, мій король.
Сидоренко Тетяна
Ой, що в серці твоїм, солдате, мій сину,
Кажу колискові, чую її тендітність.
Сорок днів й ночей тримаю надію,
Щоб повернувся ти, мов бджолка у гнізді.
Кожен лист — як доторк до тепла,
Моя безмежна любов навіть через війні,
Я в серці твоїм, як в ніжній молитві,
Не вмирає те, що любимо в повноті.
Білоус Олексій
У всіх війнах вкриті тіла,
Пухка з кров’ю земля в борознах,
Я мати, як одна з тих зірок,
Що освітлює шлях солдатських тривог.
Нехай у небі палає мрія,
Я молюся, чекаю тебе з фронту,
Ти — наша надія, наша доблесть,
Сині вогні, що ведуть у життя.
Корсунська Ірина
На вікна стукає осінній дощ,
А в серці — твої спогади, солдате.
Нескорений дух, ти мій вітер,
Ти повернешся, бо є у нас мрії.
Сумне вірш, але в ньому — життя,
В серцях матерів навіки жива,
Затишні миті в періоди мук,
Знаєш, я завжди охоронців твій крок.
Бутенко Ярослав
Кожен крок — це як цвіт на землі,
Уяви: ти тут, під очима рідними.
Солдатський світ такий непростий,
Але любов моя — незнищима, ти знаєш, синку.
Сни доходять до лінії фронту,
Кожне слово — це біль, що вирує,
Коли твоєї присутності не вистачає,
Пам’ятай, що мати завжди з тобою.
Савченко Віра
Вороги, що лізуть у темряву,
Ти — світло моє! Слово, як щит.
Серце мати в тривозі, у сльозах,
Але ти сильніший, ти — мій гордий син.
Безмежна любов веде до розуму,
Я на міць тебе надія,
Знай, я в молитвах з тобою,
Кожен день — нова надія.
