Вірші про сонце українських поетів: Джерело світла та життєдайна енергія
Шевченко Тарас
Сонце, ти в небі, святий вогонь,
Зігріваєш серця й кохання,
Кожен радісний день, кожен звичай,
Твоє світло — наше спасіння.
У полях розцвітають квіти,
Ти — джерело іх ейфорії,
Ти даєш нам сили, надії,
Життя наше — твоя історія.
Франко Іван
О, сонце, брате, з небес ясних,
Нам даруєш ти радість струнку.
У променях твоїх — чуття віків,
Дихаючи всім, нас зігріваєш.
Ти — мудрість наших батьків,
Ти — мрії, що в серці летять.
Кожна крапля роси на траві,
Це твій дар, що навчає любить.
Лесі Українка
Сонце, як твій погляд ясний,
В осяйності поглинеш весь світ.
Стежками мрій твоїм побігай,
В твоїм світлі серце живе.
Кожен радісний сміх — хвиля променів,
Блискучий шлях до нашої мети.
Ти — натхнення, ти — наша надія,
О, сонце, в тобі знаходимо суть.
Коцюбинський Михайло
Сонце встає, розцвітає день,
Промінь на полях, в струмках дітей.
Ти — життя, ти — натхнення в словах,
Яка ти чудова! Наша теплота.
За тобою йдемо, мрійливі, юні,
В твоїх обіймах зростає надія.
Сонце, збуди, вкажи новий шлях,
На віки з тобою — наш спокій тихий.
Симоненко Василь
Сонце, ти — вічний оратор,
На небі святому, яскравий Вождь.
Твої промені іскряться в серцях,
Нас відтворюєш в світлі ранкових бій.
Ти — наша гордість, відвага, краса,
Кожен твій порив — це вся земля.
Сонце, даруй цілу музу нову,
Щоб вогонь надії палав у слові.
Бортньов Іван
О, сонце, ти — полум’я в небесах,
Що ніколи не згасне у мріях.
Приходиш в радість на кожен новий шлях,
Твоя доброта вічно в нас зберігається.
Ти — свідок мого щастя і сліз,
Я вірю, з тобою вперед йти.
Сонце, хай буде серце завжди твоє,
Ти надихаєш нас на великі мрії.
Надсоння Олена
Сонце, що з ранку до вечора світить,
Ти — енергія, що в серці співає.
Твої промені — це колискова,
Життя нашого пісня, що грає.
Відкрий нам простір, де світло блискуче,
Там, де мрії вільно летять.
Сонце, єдиний друг наш нерозлучний,
Ти — теплота, що в душах горять.
Григорович Олександр
Сонце — велике, яскраве дітище,
В твоїх обіймах — море натхнення.
Ти розгортаєш серце, розцвітаєш,
Тобі вклоняємось в кожному вірші.
Ти — символ сили, незламної волі,
Промінь мрії, що не гасне в пітьмі.
Сонце, будь з нами, веди за собою,
Нехай світло твое складає музику днів.
Кобилянська Ольга
Сонце, твій рух — це пишний роман,
В ньому натхнення, надія й життя.
Ти висвітлюєш шлях в вечірню годину,
І відображаєш красу в вікні.
Обійми нас, і стань кожним теплом,
Ти — незабутній, навіки вітрила.
Сонце, ти виблискуєш, світло несеш,
Твориш відрожденне в серцях людей.
Тимченко Дмитро
Сонце, споконвічне джерело,
Нас обдаровуєш ти у всьому — далі.
Твої промені — як дарування,
Як музика, що в єдності з нами.
Ти фарбуєш життя в кольори яскраві,
В тобі відображаємося безсмертно.
Сонце, веди нас в далекий простір,
Твій вогонь в серці, як мрії, запалить.