Вірші про свободу: Невгасимий вогонь прагнення й незалежності

Шевченко Тарас

Крик серця в горі, на крилах вітру,

Незалежність сяє, мов зірка вночі.

Щастя народів, в неволі не згасить,

Свободи пісня — вічна у душі.

Франко Іван

Де б не вели нас струни життя,

Ми будемо йти, аж до краю віків.

Вогонь нашої волі не згасне ніколи,

Лише віра в серцях, буде в нас крил.

Кобилянська Ольга

Крізь терни й тьму, до ясної мети,

Зажигаю надії, як свічку в пітьмі.

Свободи дух, що кружляє навкруги,

Нас притягує, як світла рука.

Грінченко Борис

Поглянь, моя земле, як сяєш ти,

Незалежність у всьому, як картини митців.

Спраглі душі, напоєні волею,

Рвемося до світла, до цілого краю.

Нечуй-Левицький Іван

По вулицях міст, де загублено дні,

Забуто майбутнє, безстрашні війни.

Та в серці палає, щодня й щоночі,

Невгасимий вогонь за волю в тобі.

Сосюра Василь

Волошки у полі, в снігу весни,

Не згаснуть у серці, не зійдуть з надій.

А в торжестві вітру, що кличе до дій,

Ллється вірш про свободу, летючий, як птах.

Мартинович Лесь

Скрізь, де ми йдемо, звучить гімн свободи,

Вогонь прагнення у кожному слові.

Незалежність, на краю всього,

Ця невгасима мрія — вічно воскресла.

Костомаров Микола

Там, де серце б’ється у ритмі землі,

Волелюбність — це наше крила й мета.

У дзвоних покликах, у гучних словах,

Свобода стукає в серці на свій лад.

Тичина Павло

В сиву давнину, в безмежні поля,

Прозорі шляхи до зір — наші мрії.

Вогонь незалежності горить, не зникне,

Доки співають птахи, доти ми будемо.

Зеров Микола

Кров на руках, та в серці криця,

Справжня боротьба — це крилата тріця.

Не зітреться пам’ять, бодай тішить,

Невгасима свобода — у глибинах душі.