Вірші про церкву: Духовне натхнення у кожному рядку
Ковальчук Остап
У храмі тихо, віра встала,
На стінах світло, в небесах.
Молитва серце обіймає,
Нехай душа спинили страхи.
Ковчег на водах, віра кличе,
Де кожен спокій, зітхає птах.
Духовне натхнення всім обіцяє,
В серцях запалює маленькі знаки.
Лаврова Ганна
Під куполами, де ангели сплять,
Серце моє хоче знову летіти.
Триває сповідь, як річка вільна,
В кожній молитві — вічність, в житті.
Долоні з піднятими вверх,
Мир знову прийде за зовнішнім вглядом.
Спочине на тих, хто сміливо живе,
Духовна надія у кожному слові.
Сидоренко Павло
У темряві свічки мов мовчать,
Промені світла, розпускають мрії.
Тут зцілення душі відчайдушне,
Кожен крок — до зліта молитви.
Вітер сповідає спокій з небес,
Слухаючи музику стародавню.
Тут, де вірші ллються візерунком,
Життя повне свячення, бачення.
Приятелевська Оксана
В каплиці тихій, де музи мов хмари,
Роса стікає, м’яко пестить стіни.
Небо й земля зливаються у дари,
Душа мого народу, вірю, зміни.
Кожен рік знову поклін до вівтаря,
Розум вмирає, сердечна тривога.
Але знов минає надія — не зважа,
Духовна звізда освітлює дорогу.
Зелена Тетяна
В залізних дверях, у мирній тиші,
Слухати пісню від серця до серця.
Слово боже, як радість, на вустах,
Зустрічає нас знову в ясному часі.
Спаситель чує, коли ми клянемо,
Надія крокує, як вітри, без краю.
В серцях надія, як листя гілля,
Духовне свято — у нас на краю.
Городецька Марія
В іконах тихо благає малюнок,
Тихе світло, що відносить в далеч.
Тут кожен поет зі мною молиться,
Словами передає прощену вірність.
Дивлюсь на хрест, де коронують радість,
Складаю руки, складаю мрії.
Церква тримає надійний камінь,
В кожному рядку — нові переживання.
