Вірші про тварин до сліз: Трепетна любов і співчуття у кожному рядку

Кравченко Олена

У саду, де квіти пахнуть м’ятою,

Сидів кіт, зірвавши зоряну мить.

Він лапкою стежинку укрив сльозою,

І в серці моєму запала болить.

Про тихі крики пташенят у гнізді,

Про того, хто сам не знає, як жить.

А очі його, мов бездонні води,

В них стільки любові, що важко дихать.

Іваненко Тарас

У лісі шумні ранки, крокодили.

Серед моху ховається струмок.

Від теплоти одного лиш дихання

У серці моїм розгортає вогонь.

Він чує, як ліс сльозу проливає,

І шепіт вітру, що плаче в траві.

Трепетна любов у кожнім еха,

Звучить, немов біганина мрій.

Гончаренко Наталія

На полях, де людська рука не зросла,

Скакалка мила знімає з небес.

В її очах — ця пляма від болю,

І сльози, що падають, наче з весни.

О, світло, де мука перетвориться в радість,

У недосяжній висоті — всі тварини.

Хай співчуття наші серця обіймуть,

І простота зустрінеться з піснями.

Шевченко Марія

У мертвих очах старого пса,

Я бачу пройдений життєвий шлях.

Він знову мріє про щастя в часах,

Та бурі його змусили стиснути сміх.

Сльози на траві, їх не зриваємо,

У болі вкраїнської душі.

Творять митці, розповідь шепочуть,

Про тварин, що страждають, не мовчи.

Петренко Дмитро

Крихітна бджола, між квітами грає,

Їй не страшні навіть грози,

В її танці любов, що не зникає,

Мерехтять, мов зорі, усі розмріянні сльози.

Вона зрозуміла, що світ — це дарунок,

І навіть коротке терпіння — тепло.

У кожному вулику чути би пісню,

Що трепетна любов, наче вогонь, палає.

Дорошенко Анастасія

По місту гуляє кошеня мале,

З надією грає, у серце торка.

Очі його — мов вікна в безодню,

В них стільки печалі, що серце не вірить.

Слізки від радості, варто лише глянути,

Співає натрудженою душею.

Вона обіймає нас, мов матір,

В адекватному відображенні — любов.

Василенко Святослав

Від побаченого серце стискається,

Коли вдалині мерехтить тінь.

Собака біжить, з надією дійсно,

Та душа його знає печаль мрій.

Ми творчі, живемо в насолоді,

Але тварини наші страждають до мізерії.

З кожним кроком їх сльози підбираємо,

У світі, де світло й темрява блукають.

Коваленко Людмила

Соловейко зранку співає у гаю,

А в цю пору десь зникла весна.

Він солодко мріє про любов,

Але в серці, схоже, зима.

Перед нами — світ, сповнений болю,

Кожна тварина — це непереможна мрія.

Трепетна любов у кожнім диханні,

Співчуття рішуче, як порив вітрила.

Коноваленко Андрій

У вулику жваво пчола працює,

По краплі збирає мед в свій дім.

Від уламків своєї любові

Вона створить щастя у всій родині.

О, страшні відярі в звуках природи,

Де кожен розуміє, що серце стиска.

У кожному рядку я шукаю вас,

Тварини, що вагають в нестачі ласки.

Тимошенко Катерина

По стежці бігла маленька лисиця,

Шершень тихо шепоче її страх,

Вона знає, що навколо може бути

Несуразна і радісна в життя й печаль.

Можливо, після бурі буде радість?

Не знаємо, але сльози — це мова.

Трепетна любов у шкряботанні листя,

Співчутливе серце — знайдеться знову.