Вірші про землю (українською): Шана рідній планеті та природі
Коваленко Олександр
Земля, що вертить сонце в небесах,
Твоїми шляхами йдемо ми удвох.
На полі, де цвістять жовті колоски,
Ти — матінка, а ми — твої сини.
Вітри шепочуть про часи давні,
В ріках, що зливаються, правда пливе.
Хай квітнуть ліси, серпнева далина,
Шануємо тебе, наша Земле ясна!
Бондаренко Марія
Коли весна в обійми березня,
І пташки співають в ясній тиші,
Ти — юність моя, моя батьківщина,
Земле, ти в серці, як пісня, як мрія.
Повітря, що з ароматом трав,
І зорі, що світять в пустоті ночі.
Шаную тебе, моя рідна земля,
В твоїх обіймах я знайду спочинок.
Левченко Сергій
У твоїх глибинах, земля материнська,
Сховані скарби, що світять ярко.
Твоє дихання — це хвилі прибою,
Твої ріки — віки пам’яті нашої.
Кожен крок по твоїм ногам,
Кожен лист — це теплі спогади.
Земле рідна, будемо вірні,
В красі твоїй віднайдемо щастя.
Григоренко Ірина
Восени золото — листя дерева,
Затишок полів у вечірній тіні.
Шаную тебе, моя зелена,
Ти — моя світлина, ти — моя пісня.
Як дощі плещуть радісно бруківку,
І цвітуть букети на схилах холмів,
Ти, рідна земле, будеш у наших снах,
У радості, в пам’яті — вічні вітри.
Шевченко Олег
На світанку, коли зорі загаснуть,
Твоя краса розгорнеться у мить.
Ніжний радісноти порив зимовий
Шанує тебе, моя рідна громада.
Багатство твоє — не лише в багатствах,
А в серцях, що люблять тебе безмежно.
Люди й природа, що зливаються в єднанні,
Земле, ми разом, в честь тебе співаємо.
Сидоренко Наталія
Скільки ландшафтів, скільки різних стежок,
Твої барви, земля, — це мозаїка мрій.
Коли радісно дзвони гучно лунають,
В твоїх обіймах я знаходжу спокій.
Ріки міцні, гори в вишині,
Поля, як серце, що б’ється в любові.
Моя рідна земля, ти — мій духовний зв’язок,
Шаную тебе, вічні пориви слів.
Руденко Василь
Коли радісно пісня лунає,
І в полях велосипеди співають,
Ти, земля, для нас — теплоту даруєш,
Усім поколінням, что в тобі живуть.
Твоя краса через час не згасне,
У тиші лісів та в теплі лугів,
Шана тобі, рідна, віки надихають,
Піснями серця завжди буде в тебе.
Костенко Алла
Вутрощі лісу — твоя міць і сила,
Ти — рідна мати, що вчить любити.
Ніч легко пливає, сяють зорі над тобою,
Земле, ти — надія та світлість буття.
У радість нехай лунає твоя культура,
Серця наші поють про тебе в унісон.
Шаную тебе, земле, в кожній пісні,
Ти — наш дім, наше щастя в просторах безкрайніх.
Мироненко Катерина
Ти — вітер у мрії, ти — сонце в полях,
Флора й фауна, сплітають природний вальс.
У кожному листі, у кожному камені,
Земле, ти святість, ти — наша доля.
Ріки твої співають завтра і завтра,
Небо нас зустрічає в просторах безкрайніх.
Шаную тебе, рідна земле, безмежно,
У твоїх обіймах знаходимо себе.
