Вірші про життя українських поетів: Творчі погляди на долю та буденність
Шевченко Тарас
На полях, де вітер шепоче,
Там, де мрії ростуть в траві,
Співає душа, світло в очах,
А поет невтомно тчить слова.
Заради долі, заради рідної землі,
Бореться він за правду хвилюючу,
І в буденності, що мчить,
Він знаходить музику днів.
Франко Іван
Серед звуків натовпу, — я чую,
Серце кличе у безмежні дали,
Під пальцями — поезія,
Що про будні, рутина дихання.
Життя — це театр, а я — актор,
Словами малюю свою долю,
І кожен рядок — це дотик до вічності,
Шукаю в дрібницях значення глибинне.
Куліш Павло
Між рядками, у тіні дерев,
Вабить думка про вчорашній день.
Я пам’ятаю, як дух натхнення
Пролітає, ніби вільний птах.
Боротьба не закінчується,
У буденності заховані мрії,
І з кожним новим словом
Я реалізую свій страх.
Коцюбинський Михайло
Високі зірки, мрії безмежні,
Серед поля звучить соловей,
Я пишу про дні, про хвилини,
Трагедії і радощі людей.
В буденності життя намалюю,
Кожен біль і кожну радість,
І нехай крізь сльози радіє,
Моя поезія — це вічна надія.
Сосюра Володимир
Сонце встало, мов серце,
День новий вдруге вітає.
Я маю слово, як зброю,
І в буденному — світло слова.
Моя доля — це шлях тернистий,
Але поезія всередині гріє,
Що б не трапилось — я піду далі,
Словами крок за кроком.
Ліна Костенко
На перехрестях мрії крутяться,
У кожному метрі — своя доля,
Я шукаю в натовпі таємницю,
У буденності я — просто поет.
Кожен вірш — це крок у світ,
Серце б’ється в ритмі хвилин,
І в тиші моїх думок
Народжуються нові шляхи.
Малишко Андрій
Синє небо, зоряне дихання,
Тиха вулиця, де живу.
В сльозах істини я натираю
Буденність своїх днів, як вино.
З долею веду розмови,
Виростаю серед роси,
І кожна пожежа боротьби —
Це вогонь мого слова.
Багряний Андрій
Ось така доля — пісня і вогонь,
Серед хвиль, що несуть час.
Творчість — мій шлях в безмежжя,
А буденність — лише форма гіркоти.
Я вірю в силу слова,
В ритм серця, що не дає зупинитись,
І в кожній сльозі — творчу міць
Знайти пристані для мрій.
Герасименко Олена
Безмежність глибока в моїм серці,
Я слухаю, як лунає натхнення.
У буденності простих моментів
Знайду своє відображення.
Творчість — це крик, спів, мовчання,
В кожній хмарі, в кожній зірці.
Я малюю життя руками
І серцем, що горить в ритмі.
Чубай Оксана
У тихій кімнаті, де дума летить,
Слова рвуться крізь час і тінь.
Я плекаю все, що забуте,
У буденності лунає погляд.
Доля — це книга, що пишу я,
Про радощі, про сльози, про біль.
І кожен вірш, як подорож,
Веде вперед — туди, де мрія.
