Вірші сучасних українських поетів про життя: Актуальні теми у відвертій ліриці
Коваленко Олександр
Життя біжить, як річка в небі,
Тече крізь пальці, наче мрія.
Вдень освітлює шляхи південь,
А вночі — загадкова зустріч з тіні.
Сумніви, радість, творчість і біль,
Усмішки долі на фоні страждань.
Тискаємо час, як м’ячик до стін,
Та серце лишає сліди бажань.
Петренко Катерина
Сумне мовчання ранкових вулиць,
Воно відгукується в моїй душі.
Світло ламп несміливо крокує,
Відбиваючи погляди в тиші.
Миті поймала — аромат кави,
З гучними словами життя — в небі.
І в цьому звуці, у стрімкім ритмі,
Серце черкає, запитуючи себе.
Грищенко Ігор
Я бачу обличчя людей у натовпі,
Кожен носить свою тінь — свою долю.
Щастя і смуток переплітаються,
Як вітри у просторах вільного поля.
Тут і там, у кожному кроці,
Живе історія через серця,
Пам’ять глибока сплітає хрести,
Покреслює в нас незабутні дати.
Лисенко Анастасія
Вічність закрита у пшеничному колосі,
Сонце малює портрети відваги.
На дорогах сліди, виражені в жизні,
Залишені не лише захотінням пасти.
Кожен момент — це маленьке диво,
Кожен подих, як подих весни.
Життя запитує — чи чуєш, мила?
Це — ти, в серці своїм сміливі.
Ткаченко Сергій
Скільки слів в тиші залишилися?
Вони, як тепло, кочують в небі.
Кожен погляд — то вікно в безмежність,
В кожній історії — хвиля глибокої думки.
Взлети і падіння, мрії, надії,
Це життя безмежне, невидиме поле.
Розширюй кордони — вибирай свій шлях,
У відвертій ліриці знаходь свою долю.
Синельник Марія
Вітряні дні — це гудок у минуле,
Коли надія ще грає у серці.
Кожен шторм приносить нові почуття,
А на злам — назад, до нових дверей.
Шум купи мрій казку вигадує,
Власним жестом наповнює простір.
І в цьому розкритому світі —
Добро програє, та знову вродить.