Дорослі вірші про батька: Глибока пошана та вдячність за мудрість
Коваленко Андрій
Батько, мов темрява зірок,
Своїм світлом освітив шлях,
В утішності та пеклі днів,
Ти – моя булава, мій страх.
Ти навчив мене вірити в дії,
Не боятися життєвих острівців,
Мудра порада, що з роками
Повертається з весною в серцях.
Шевченко Катерина
О, татко мій, скільки теплої сили,
В твоїх словах та великих очах,
Ти – мудрець, що долю відчуває,
Гартуєш душу, йдеш за піхтою у вихах.
Твої казки в дитині живуть,
Навчають нас вірити в мрії,
В дні тяжкі й у години щастя,
Я вдячна за все, за твої дари.
Петровська Олена
Батько, у серці моєму ти,
У глибинах часу – живеш завжди,
У тихих розмовах про додому,
В твоїй мудрості знаходжу спокій.
Ти зосереджений на простих істинах,
І в усмішці твоїй – безмежність,
Всі наші печалі, всі наші спогади –
Знесемо разом і зі сльозами, і з піснями.
Степаненко Юрій
Твоя мудрість, тату, безцінна,
Як небесний промінь у ночі,
Ти відкриваєш таємниці світу,
У словах простих – такі глибокі ключі.
Без твого слівця я б не знав,
Як вчитися жити, любити,
Конфлікти, щастя, емоційний бій –
Ти навчив, як знизувати висоти.
Гончаренко Надія
Твоя рука завжди на плечах,
Надійність даруєш із моменту,
Ти – символ опори, патріарх,
Пробачай, якщо іноді безпомічна я.
Я вдячна за знання, за світло,
За вміння вірити в мрії,
Несеш у собі безмірну мудрість,
В твоїх усмішках живе моя надія.
Мельниченко Іван
Дорослішання поруч з тобою,
Твої слова – як береги ріки,
Вчили дотримуватись обіцянок,
Ти – як корінь в моїй стежині.
Всі складності життя разом,
Не зламали, а тільки згуртували,
Я дякую за спокій у бурі,
Ти дав мені чимало – не забуваю!
Сидоренко Галина
Твоя доброта, неначе гай,
Показує шлях у безкрайній світі,
Безмежні цінності – ми близькі,
Я вдячна за твої мудрі звіти.
Батько, ти – мій духовний учитель,
В твоїх словах відчуваю небосхил,
Забираю в своє серце завжди
Твою мудрість на все своє життя.
Федоренко Артем
Ти уявляєш мій еталон,
Безцінний приклад для наслідування,
Твої поради – дороговказ,
На шляху до самовизначення.
Дорослішаючи, я відчуваю,
Яка безмежна у тобі сила,
У серці моєму навік ворожить
Твоя мудрість, твої ідеали.
Попович Леся
На просторах життя твої слова,
Як зірка в небесах – вказують шлях,
Ти мене виховав у вірі,
Що сміливість – одною з небесних пах.
Нехай мине, хай знову вернеться,
Все, чого ти мене навчив,
Я вдячна безкрайніми світами,
За твою присутність, що в серці живе.
Остапенко Володимир
Батька мудрість, мов безмежне поле,
Воно дарує нам яскраві дні,
Твої уроки – небесне слово,
Я вдячний за все, що ти дав мені.
У часи смутку, у поті праці,
У радість свят, у тиші разів,
Батько, ти – світло у темряві,
Ти навчив, як любити в житті.